Король – журналістам товариш і вірний друг

Король – журналістам товариш і вірний другВіктор Король — добре знайомий у журналістських колах генерал. Він єдиний серед українських політиків, розуміючи роль і місце ЗМІ в державі, докладає усіх зусиль, аби зробити журналістику вільною і захищеною.

— Якби не журналісти України, ми б держави не мали, — говорить Віктор Миколайович. – Тільки вони змогли вберегти країну від цілковитої корумпованої деградації. Ні правоохоронні органи, ні державні інститути цього не робили, не роблять і, як засвідчують приклади, робити не будуть. Скажіть, якби не журналісти, то хіба б ми знали про Межигір’я, про палаци чиновників, про власні нафтові платформи за мільярди доларів з державного бюджету?
Тому суспільство має берегти журналістів. І створити умови для їхньої безпеки й продуктивної праці.

Віктор Король ще за першої своєї каденції у верховній раді порушував питання про захист журналістів і створення сприятливих умов для журналістських розслідувань.

— Я думаю, що в Україні повинні би бути створені бюро чи центри журналістських розслідувань, — говорить Віктор Миколайович. – Вони можуть діяти й при державних органах з правом прийняття рішень. Вони матимуть можливість виступати із запитами до будь-яких державних структур, чиновників, депутатів, правоохоронців, міліціонерів і навіть президента. Жодна людина не зможе прикритися законом чи посадою від таких журналістських бюро. Жодна державна, громадська чи правоохоронна структура не зможе уникнути відповіді на запити журналістів. Більше того, аби журналісти і ЗМІ могли вільно функціонувати, мають бути створені фінансові фонди для оплати розслідувань. А також за необхідності можна залучати до розслідувань спеціалістів з правоохоронних структур. Але під контролем і під керівництвом саме журналістських центрів, а не високих державних органів чи начальників цих відомств.
Якби подібні думки Короля матеріалізувалися ще у 90-і роки, в Україні не було б такого розквіту корупції, наступів на свободу слова, залякувань і смертей журналістів.

Суспільство очистилося б швидше і якісніше. Бо саме вільний, сміливий, захищений і професійний журналіст – це найкращий очищувач суспільства, нації і держави від найгірших діянь корумпованих чиновників, керівників та їхніх покровителів у всіх сферах України: від сільської ради до президентської адміністрації.

Шкода, що досі ні держава, ані суспільство та окремі журналісти не змогли осягнути тієї місії, яка покладена історією України на ЗМІ та їхніх творців.
Ще далеко не оцінена роль журналістів, котрі у 1991 році вели прямі трансляції з верховної ради УРСР. Тоді навіть комуністи злякалися оприлюднення своїх злочинів і активно голосували за незалежність України. Тож саме журналістам відведена чи не найважливіша роль у становленні Української Держави у 1991 році.

Новини Партнерів