Мерія Одеси першою «узаконила» російську мову

Мерія Одеси першою «узаконила» російську мовуПерервавши відпустку, депутати Одеської міськради, більшість з яких становлять регіонали, провели позачергову сесію, на порядку денному якої було лише одне питання – про надання у місті російській мові статусу регіональної. Відомому далеко за межами Одеси своїми українофобськими витівками меру Олексію Костусєвву та його поплічникам так нетерпелилося бути першими у реалізації горезвісного закону «Про основи державної мовної політики», що вони зібралися, як відьмаки на свій шабаш, у важкий день – понеділок, який до того ж припав на 13 липня – чортову дюжину. Та для більшості присутні це було свято, із яким їх і привітав почесний гість – співавтор законопроекту Вадим Колесніченко.

Доповідав регіонал Олексій Косьмін – голова робочої групи у розробці програми «Розвиток і збереження російської мови в Одесі». Вона була затверджена і щедро профінансована міськрадою за рахунок платників податку ще наприкінці березня цього року. Тож можна сказати, що у багатьох сферах суспільно життя, у дошкільних і освітніх закладах, у масмедіа, у топоніміці Одеса вже фактично впровадила російську мову як регіональну. Тепер, дякуючи законопроектові Ківалова-Колесніченка, сфера її впливу буде безмежно розширюватися, витісняючи повсюдно мову державну.

У тексті нинішнього рішення міськради про надання російській мові в Одесі статусу регіональної зазначається, що у місті проживає майже 30% (292 тисяч) етнічних росіян, а російською мовою послуговується понад 90% жителів. За це рішення проголосували 73 депутата із 111 присутніх. Тепер російською мовою будуть видаватися акти міськради і міськвиконкому, вестиметься діловодство й листування. Російською дублюватимуться написи на офіційних бланках, печатках, штампах, таблички підприємств і організацій, назви вулиць. Бізнесмени отримали право рекламувати свої товари й послуги тією мовою, якою захочуть.

Крім того, міськрада гарантувала жителям міста право на отримання освіти російською мовою. Якщо раніше така можливість була лише у першокласників та вихованців дитсадків, то тепер перейти з українських у російські класи зможуть учні різного віку. Заяви від батьків та учнів щодо таких переходів будуть прийматися до 1 жовтня. Тут доречно нагадати прихильникам тотальної русифікації Одеси, що буквально цими днями більшість батьків майбутніх першокласників обрали для своїх діток українську мову навчання. І це при тому, що російські класи під тиском мерії відкрито в усіх школах, за винятком української гімназії №7, педколектив якої, посилаючись на статут свого навчального закладу, відмовився це зробити.

Не приховуючи свого задоволення, Олексій Костусєв досить безпідставно заявив перед закриттям сесії: «Немає ніяких сумнівів, що це рішення підтримує переважна більшість одеситів». Нардеп В.Колесніченко палко потис йому руки і подякував за те, що Одеса стала першим містом, де російську мову прийнято як регіональну, і показала приклад іншим регіонам. Треба було бачити поруч цих ощасливлених українофобів, про яких можна сказати, що один одного вартий, два чоботи – пара. Обидва з приємністю позували перед телекамерами на фоні величезного панно з гербом Одеси й написом трьома мовами «Одеська міська рада». Схоже, що його спеціально заготували до цієї сесії, адже вгорі цей напис подано російською мовою, під нею державною, а внизу англійською. Тож свої акценти мерія вже чітко розставила.

Не забариться й Одеська обласна рада ухвалити російську мову регіональною на території області. Її голова Микола Пундик скликав депутатів на позачергову сесію на 15 серпня. Напередодні він зазначив, що для позитивного рішення є всі підстави, бо 20,7% жителів області становлять росіяни. Він не виключив, що в окремих районах Придунав’я доросійської додадуться й інші регіональні мови. «Але, для цього потрібна політична воля», – зауважив голова облради.

Загалом в Одеській області живуть 1,5 мільйона українців, 508 тисяч росіян, 150 тисяч болгар, 123 тисячі молдаван, 27 тисяч гагаузів, 13 тисяч євреїв і кілька десятків тисяч представників інших 127 національностей. Однак у керівників більшості районів, де можна запроваджувати регіональні мови національних меншин, бажання і матеріальних можливостей для цього немає Про це вже заявили, зокрема, голова Ренійської райради Іван Ковальжи та голова Болградської райдержадміністрації Микола Садаклієв. Керівник Асоціації болгар, депутат облради Антон Кіссе, застеріг своїх одноплемінників не поспішати і не гарячкувати, а зважити на те, чи матимуть потім молоді люди, які закінчать болгарську школу, можливість навчатися у болгарських вищих навчальних закладах. Цього їм ніхто гарантувати не може.

Щоб завершити цю розповідь, маю сказати, як відреагували на реальне запровадження російської мови в Одесі патріотичні, національно свідомі організації. Відповів одним словом – ніяк. Вони повелися так само, як опозиційні народні депутати під час ухвалення законопроекту Ківалова-Колесніченка у Верховній Раді, які тоді просто проґавили цю доленосну подію. Упродовж кількох останніх місяців активісти Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, ВО «Свобода», молодіжної громадської організації «Сокіл» неодноразово пікетували облраду та обладміністрацію, виступаючи на захист української мови. Міськрада очікувала на їхню протестну акцію 13 серпня, навіть обгородила мерію металевими бар’єрами, але жодного пікетувальника цього дня тут не було. Прикро, але факт. Не виводили й регіонали до мерії оплачену масовку на підтримку російської регіональної.

Тож цього дня опозиціонери та місцеві українофоби у відповідь на рішення Одеської мерії влаштували запальну сварку в Інтернеті. У цьому діалозі виразів не вибирали, бо гризлися між собою, як скажені. Ось найпристойніші висловлювання:

– Якийсь чудернацький закон про мови і дивна логіка. Виходить, що болгари і молдавани можуть вивчити і російську й українську мову, а росіяни здатні знати лише російську.

– Шановний, це не логіка — це бандитські трюки!

– Тепер кожен провокатор-мовнюк за своє скавучання: «Звертайтеся до мене державною мовою» буде законно отримувати в нюню! Хай у Галичині права качають.

– А чому ж ти живеш у цій державі? Уперед – на історичну батьківщину, у велику рашу!

– Одеса – не Галичина! Тут державною мовою має бути лише російська!

– Російська державна – в Росії — гайда туди! І цілуй там свого пукіна!

Така сварка нікого з учасників не прикрашає. А в якій формі надалі йтиме боротьба за збереження української мови, чи не вичахне її запал у дні передвиборних баталій, покаже час.

Сергій Горицвіт

peredplata