В ніч на 20 листопада вступив в дію новий Кримінальний процесуальний кодекс України. Що нам чекати від нього, чим обернеться нововведення для громадян України? На превеликий жаль, багато хто зі спеціалістів радить зачекати, допоки вони самі розберуться, а вже згодом пояснюватимуть. Однак коли чекати, якщо КПК вже діє на теренах держави?
Наразі ж, як стверджують експерти, кодекс збільшив перелік підстав для затримання та дозволив більш жорсткі правила реагування на дрібні правопорушення. Їх зараз можуть кваліфікувати, як кримінальні злочини.
Саме тому тепер, як радять юристи, варто ходити з паспортами та мати номери телефонів спеціалістів, які можуть допомогти у разі затримання.
Що ж міняє новий КПК?
– Декриміналізує низку статей Кримінального кодексу та переводить у розряд кримінальних злочинів ряд статей КпАП.
– Відразу після подачі в міліцію заяви заявник автоматично стає потерпілим, минаючи всі стадії слідства і збору доказів, які існували раніше.
– Вводиться домашній арешт. Його будуть застосовувати до звинуваченого у злочині, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі.
– Слідчі дії і допити можуть проводитися із застосуванням фото- і відеозйомки. Вони заборонені, крім виняткових випадків, уночі – з 20-00 до 06-00 години.
– Доказом можуть бути показання з чужих слів, незалежно від можливості опитати особу, яка дала первинні пояснення.
– Вводиться поняття угоди зі слідством. Одна з них – визнання провини в обмін на пом’якшення покарання, друга – угода з потерпілим.
– У всіх судах обрали слідчих суддів і визначили суддю, який спеціалізується на справах неповнолітніх. А норму, яка передбачає дороге технічне переоснащення судів ( можливість здійснення процесуальних дій у режимі відеоконтролю) виконали частково.
– Захисниками можуть стати тільки адвокати, що зареєстровані в Реєстрі. Досі в цей список можна було включати родичів і близьких. Норма, щоправда, не торкнеться тих захисників, котрі приступили до обов’язків до 20 листопада цього року.
– У судовому процесі братимуть участь двоє суддів і двоє присяжних. Застосовувати «суд присяжних» мають у справах, які передбачають довічне ув’язнення.
– Зникла можливість скеровувати справи на додаткове розслідування, яке зазвичай використовувалося судом як замінник виправдувального вироку.
– Має бути створене Державне бюро розслідувань – новий орган, до компетенції якого перейде розслідування злочинів, скоєних високопосадовцями, співробітниками правоохоронних органів і суддями.
Вл. інф.
peredplata
