20-та річниця Незалежності мала б стати великим святом, а запам’яталася як тривожний день, у який Київ нагадував місто в облозі ворога.
Від самого ранку центральні київські вулиці та площі почали огороджувати металевими конструкціями. «Я бачив таке тільки в фільмах про війну, – ділився київський таксист Ігор. – Для повноти картини не вистачало тільки протитанкових їжаків».
Найбільше скупчення автобусів із міліцією і вояків внутрішніх військ у повному обмундируванні спостерігалося навколо парку Шевченка. О 10-й ранку там мав класти квіти президент Янукович, а вже о сьомій в парк нікого не пускали, машини ж завертали за кілька кварталів звідти. Після від’їзду президента в парку почала збиратися опозиція – представники 12 партій, які після арешту Юлії Тимошенко об’єдналися в Комітет опору диктатурі. Майоріли прапори «Фронту Змін», «Батьківщини», «Свободи», «Громадянської позиції» та інших. На мітингу біля підніжжя пам’ятника Тарасу Шевченку лідери партій критикували владу за репресії й закликали всіх об’єднатися для боротьби з режимом.
По закінченні мітингу люди почали шикуватися в колони, адже напередодні Київська влада заявила: опозиції дозволено мирно пройти вулицею Володимирською, але заборонено заходити на Михайлівську і Софійську площі, бо там відбуватимуться провладні заходи. Очолили ходу лідери 12 опозиційних партій, попереду несли великий синьо-жовтий прапор. Однак опозиція не встигла пройти навіть один квартал по Володимирській – дорогу їй перегородили міліціонери. «Працівники міліції, не заважайте мирній ході», – промовляв у гучномовець Олександр Турчинов.
Перший кордон патрульних міліціонерів демонстранти прорвали. Але далі їх чекали закриті щитами й касками щільні ряди спецпідрозділів міліції та внутрішніх військ. Володимирську оперативно перекрили автозаки і автобуси. Навіть якби демонстранти прорвали озброєний кордон, пройти десятитисячний натовп не зміг би. У перших рядах почалася штовханина.
«Головним для нас було не допустити провокацій, будь-якою ціною запобігти побиттю людей, – розповідає Арсеній Яценюк, лідер «Фронту Змін», який стримував радикально настроєних опозиціонерів. – Влада запланувала в святий день, День Незалежності, ганебний сценарій – показати всьому світу, що опозиція в Україні вважає людей гарматним м’ясом. Влада вивела звезені з усієї України «Беркут» і внутрішні війська проти мирної ходи. Але ми не допустили кровопролиття. Це ж треба так боятися свого народу, щоб будувати барикади з автозаків проти беззбройних людей!»
Якби провокація влади вдалася, вивести людей на подальші протести було б дуже складно, говорять у «Фронті Змін». Але це не означає, що опозиція склала руки. 24 серпня ця влада чітко показала свої плани: народ і громадська думка для неї нічого не значать. І цим вона тільки прискорює своє падіння.
Головним завданням опозиції, вважають у «Фронті Змін», є підготовка до виборів. Їх результатом має стати формування демократичної більшості в парламенті. Це – шлях повернути в Україні баланс влади, яка сьогодні зосереджена в однієї людини – президента. Передусім треба згуртуватися опозиції в парламенті, щоб не допустити ухвалення Партією регіонів та її поплічниками нового закону про вибори у парламент, який, за словами Арсенія Яценюка, є «переписуванням виборчого закону для формування конституційної більшості під провладну партію».
Якщо ж таки новий закон «регіони» протягнуть через парламент, опозиція повинна координувати свої зусилля на виборах, передусім, у мажоритарних округах, а також для захисту голосів своїх виборців.
Опозиція, переконані в партії, повинна вести серйозну просвітницьку роботу.
Напередодні Дня Незалежності Арсеній Яценюк вніс у парламент законопроект про процедуру імпічменту президента. Головна мета – поставити главу держави під контроль народу. Яценюк пропонує, щоб ініціювати процедуру імпічменту могли 90 парламентарів. «Це – шлях до того, як змусити президента робити те, що він обіцяв перед виборами і думати не про себе і своє оточення, а про Україну та її майбутнє», – переконані у «Фронті Змін».
peredplata
