Колись піду судьби тропою
Від вас у свій підземний храм
Та звідти проросту травою,
Щоб подивитись в очі вам.
І запитати по-земляцьки
Про ваші будні-гаразди,
Як вам газдується-ведеться,
Чи квітнуть ваші ще сади.
Як ви веснуєте у полі,
Чим засіваєте свій лан,
Чи не дере із вас три шкури
Благословенний вами пан?
Спитаю вас дітей селянських
Хто ви на світі цім єси,
Чи не продали Україну
За шмат гнилої ковбаси.
Так-так,шановне товариство,
Застерегти я хочу вас,
Що проросту до вас травою,
Коли на це настане час.
peredplata
