22 серпня: Незабутні
…бути поетом без джинсів
це прісно і нудно
особливо у центрі Європи
в старих Чернівцях.
***
У ЙОГО САДУ ПАХНУТЬ НЕКТАРОМ ЯБЛУКА ЖИТТЯ
(Сьогодні виповнюється 14 років як вознісся на небеса дух Лицаря Слова – українського поета, прозаїка Василя КОЖЕЛЯНКА 01.01.1957 -+22.08.2008).
Василь про поетів:
…вони по природі бешкетники і не бояться старших. Хоча не всі. Є васали Змісту. Але вони пишуть вірші як польові статуси. Є лицарі Факту. Вони пишуть поеми як репортажі з посівної. А будувати мову можуть лише затяті формалісти, які лексичне, фонетичне, синтаксичне збагачення мови цінують передусім. Бо вони будівничі.
Ігор Буркут про Василя:
Коли нащадки судитимуть нас нещадно за бездарно втрачені шанси успішного розвитку України, твори Василя Кожелянка слугуватимуть свідками захисту. Адже вони містять ту картину пристойного минулого, сучасного і майбутнього Неньки, яку прагнуло бачити наше покоління.