Сьогодні вперше був на службі у храмі арх. Михаїла у Вербівцях.
Церква переповнена людей, багато в храмі і на подвір’ї стояли і молилися. Багато дітей і молоді, емоції переповнюють , коли бачиш радість в іхніх очах. Яке переповнене почуття , що ти вільний від московських духовних кайданів і ти вже молишся у рідній Українській Церкві.
Ти бачиш прибраний храм, все таки о.Василь, попередній настоятель, був добрий господар і дбав про благоустрій храму, напевно, так було з покоління в покоління від того часу, як москва загарбала цей храм у вербівчан і вони стали часткою рпц, як і кожний храм на Буковині.
Жаль священика, що його використав якийсь, так званий там микита з упц хз (вперше про нього його подібних прочитав в книзі російського подвижника С.Сенькина «Картонное небо», хоча знав його ще від того часу як він став «ієромонахом».
Вражає, що він зі свого зухвальства зробив провокуюче відео, котре мало на меті приниження родини загиблого воїна і використав для цього старшого і поважного священика, даючи при цьому певні настанови і вказівки. Великий гріх є маніпулювати, задля втілення власних амбіцій так званим «монахам», котрі, на жаль, ніколи не знали монастирського життя, щоб принизити старшого і поважного парафіяльного священика, котрий сам народив воїна-захисника. Бог тому «Микиті» суддя, вони там собі у своєму серпентаріі самі розберуться.
Але сьогодні ти дивишся в очі парафіян, а вони плачуть від радості, сльози в котрих немає лукавства і темряви, а світло Боже, бо це плаче душа і втішається Божою присутністю.
Як сказав староста села Богдан Семенко : « Я сьогодні вперше йшов на Божу службу з гордістю і піднятою головою. Мені не було соромно за моі переконання і за моі дії, що я вчинив разом з людьми на благо Української Церкви во ім’я Боже. Ви просто не можете уявити яка то радість і легкість , коли твоя душа звільнилася від московського ярма і страху перед ними і їхніми прокльонами, у нас сьогодні друге народження».
Бачив батьків і сестричку загиблого героя воїна Дмитра Чайку. Тато безперестанку плакав, плакали всі, бо розуміли, що сьогоднішня їхня свобода – це жертва воїна Дмитра, котрий з небес допомагав своїм односельчанам і парафіянам храму, в якому він прислуговував, бути вільними від москви, цінувати свободу, котру Бог ім благословив і боротися за неї.
Сьогодні я вперше почув, що загиблий воїн опікувався трьома сиротами і дітьми з дитячого будинку. Працював на трьох роботах і зароблене ділив на сиріт, при тому, що тато й мама нічого не знали, водночас не забуваючи про свою сестричку і батьків.
Заходячи в магазин, коли отримував зарплату, завжди купляв цукерки і солодощі для дітей-сиріт, при цьому кажучи мамі: «Мамо, так треба!». Він здобував вищу юридичну освіту не полишаючи справ милосердя. Як він спішив, як кажуть на Буковині, пилував жити, щоб встигнути все зробити за своє коротке життя, нібито відчував і Бог давав йому сили. О Боже, який великий подвиг він вчинив, як це все могло вмістити юнацьке серце? «Воістину великі і дивні діла твої Господи!» (Об’яв.15.3)
І тому вся служба проходила з молитовної підтримки Дмитрика, він немовби сам сьогодні прислуговував і подавав кадило, і ніс свічку перед Євангелієм, наголошуючи на словах Господніх: «Отак ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого, що на небі»(Мт.5.6).
І на згадку йому вівтар був переповнений іподияконами, хлопчиками , які допомагали йому у служінні.
Достойні люди у Вербівцях, поважні ґазди і газдині. Мудрі і щирі в тому, що зрозуміли жертву воїна-героя Дмитра і не покинули родину Чайки. Вони втратили сина, а сестричка братика ,але сьогодні їхня родина збільшилася, бо сьогодні Господь сказав ім, показуючи на тих, що були в храмі – це ваші діти, це твої брати, бо вони це ті, котрі розділяють ваші почуття і тягарі, і спільні сьогодні з вами у молитві.
Нехай пам’ять про цей величний день і цю велику жертву , котра принесена во ім’я свободи в боротьбі проти московитів, як ворогів Божих, спонукає всіх до молитви до Бога за нашу державу Україну , за військо і народ.
Слава Ісусу Христу!
Слава Україні!
peredplata
