Після дев’яти місяців війни, за результатами обшуків у храмах та монастирях УПЦ, численних фактів співпраці з окупантами, остаточно зрозуміло – ця церква є невід’ємною частиною «руського міру», а більшість її ієрархів є носіями та пропагандистами російського великодержавного шовінізму.
Свій шанс на розрив з Москвою вони змарнували ще в 2018 році, коли відмовились від участі в об’єднавчому процесі після надання Святійшим патріархом Варфоломієм Томосу про автокефалію та створення ПЦУ. А сьогодні, під час широкомасштабного етапу російсько-української війни, лише остаточно поставили на собі клеймо прихильників Гундяївської руськомірної секти, яка виправдовує війну та заохочує вбивства українців та нищення України.
Для керівництва УПЦ вороже та на генетичному рівні не прийнятно все, що пов’язано з Україною та сприяє нашому остаточному становленню, як незалежної суверенної держави. Тому час уговорів та пошуку виправдань такої поведінки минув – УПЦ з її московським підпорядкуванням має бути заборонена.
І не треба з ними гратися в довгу, поступово накладаючи санкції на цих сепарів в рясах, відтягуючи їх кінець. Це нічого не змінить, так само, як не працює загравання з політичними сателітами Москви з ОПЗЖ.
Знаю, що, як в парламенті, так і на місцевому рівні, велика кількість політиків, депутатів, як останні раби, продовжують ходити до УПЦ та не здригаються слухаючи поминання Гундяєва та іншу руськомірну ахінею. Але вони такі є самі по собі – люди без знань, без поваги до свого коріння та України.
Помилку своїх батьків та дідів про перехід в московську церкву, хоч і під примусом, після приєднання Закарпаття, я особисто виправив, й сьогодні внутрішньо спокійний, бо діти пішли правильним шляхом та відновили справедливість по відношенню до прапоколінь.
peredplata
