Ось уже більше року наша країна потерпає від російської агресії: захлинається кров’ю мирних жителів, умивається сльозами матерів, дітей, дружин, чоловіків за відібрані життя цвіту нації – наших захисників і захисниць.
Разом з війною на передовій за територіальну цілісність України в кожному селі та місті відбувається інша війна – релігійна – за право молитися рідною мовою в храмі Божому, за повну відмову від всього московського, як неприйнятного, ворожого, вбивчого.
Не винятком стала й громада села Іванівці Кельменецької територіальної громади Дністровського району. Але, на жаль, люди села, які хочуть перейти у лоно ПЦУ як єдиної канонічної церкви потерпають від залякування та погроз місцевого авторитета-олігарха фермера С. Він прямо в очі заявляє жителям, що церкву не віддасть, бо вклав у неї (за його словами) мільйон гривень, тобто тепер церква його особиста власність!? Невідомо, з якого часу пан став благочестивим християнином, оскільки по-перше, у храмі він рідкісний відвідувач (хіба чергування під церквою або спостереження з машини за прихожанами ПЦУ), а по-друге, у нього рильце-то в пушку!
Почнемо з початку: С. неодноразово переправляв за кордон чоловіків призовного віку, і навіть був затриманий правоохоронними органами, про що свідчать фото.
Коронною фразою даної особи є «Я всіх купив, і всіх, кого треба, ще куплю». Я, прихожанка нашої церкви, коли зайшла туди на службу, а ікон та деяких інших атрибутів не було, запитала, де це все, почула у відповідь: «Так треба. Готується напад, нам про це повідомили добрі люди з-за кордону».
Ну це ж просто абсурд! Для чого таке говорити і налаштовувати людей один проти одного, замість того, щоб об’єднатися для спільної боротьби. Мої куми, добрі знайомі і родичі, які ходять на службу у Будинок культури (ПЦУ) неодноразово потерпали від погроз, лайки та нецензурних висловлювань того ж самого С., який став ініціатором вивозу церковного майна як порятунку від придуманого нападу.
Олена Вільна
peredplata
