Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка опублікував перелік претендентів на відзнаку у 2024 році. Нагороди вручать митцям у сферах літератури, мистецтвознавства, музичного і візуального мистецтв, кіно і театру.

Номінанти на Шевченківську премію з літератури:

• «Мій дід танцював краще за всіх» Катерини Бабкіної;
• «Убити Путіна» Василя Базіва;
• «Пришестя Слова», «Розчахнутий голос» Миколи Боровка;
• «Поклик до Спасу» Олександра Гунька;
• «Павутина» Василя Карасьова (Трубая);
• «Закладка» Дмитра Лазуткіна;
• «Скарби» Анатолія Матвійчука;
• «Усамітнення тиші» Костянтина Мордатенка;
• «Бог свободи» Юлії Мусаковської;
• «Вогнемет» Володимира Олійника;
• «Кривавий грець на скрижалях історії» Миколи Павленка;
• «Танець Мамая» Ігоря Павлюка;
• «Двовійна» Михайла Пасічника;
• «Руки і сльози. Роман про Івана Франка», «Місяцю, місяцю: роман про Григора Тютюнника» Степана Процюка;
• «Герої» та «Геноцид» Петра Саноцького;
• «Розвій безсмертя» Владислава Стольникова;
• «Чужа реліквія» Тетяни Тіховської;
• «Вернигора?» Наталії Фурси;
• «Я — той, хто скам’янів» Сергія Чиркова;
• «[dasein: оборона присутності]» Ярини Чорногуз;
• «Навпроти» Анатолія Шкуліпи;
• «Останній поріг» Володимира Шкурупія.

У номінації «Літературознавство та мистецтвознавство»:

• альбом «Марія Примаченко» із серії «Державні зібрання України» Михайла Андреєва, Олексія Данілова, Олени Шестакової;
• «Українське мистецтво та література в тисячолітній війні за ідентичність: нарис-розмисел» Валерія Бітаєва, Владислава Корнієнка, Юрія Мосенкіса; 
• «Нетлінні. Українські державні символи у народній вишивці та ткацтві» Лесі Воронюк, Володимира Щибрі;
• «Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка» Сергія Гальченка;
• «Леся Українка. Книги Сивілли» Тамари Гундорової;
• «Коли б то Бог дав мені притулитися до університету», «У всякого своя доля» Віктора Жадька;
• «Саґа мистецької родини: Алєксандер Фредро, Софія Шептицька, митрополит Андрей Шептицький» Ігоря Набитовича;
• «Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління. Історико-літературний та поетикальний аспекти» Людмили Тарнашинської;
• цикл франкознавчих праць 2019–2023 рр. Богдана Тихолоза, Наталії Тихолоз;
• комплексне нотно-звукове видання «Пісенний “Кобзар”. Хорова Шевченкіана» Олександра Шокала, Тараса Миронюка, Мірчи Гулковського;
• «Під “Знаком Саваофа”, або “Там, де…”Ульяненко”» Фелікса Штейнбука;
• «Борис Грінченко — національної ідеї смолоскип» Василя Яременка.

У номінації «Публіцистика, журналістика» на перемогу претендують книги, мультимедійні проєкти, репортажі та документальний фільм:

• книга у 2 томах «Закарпатська Україна: викорінення Карпатської України» Станіслава Аржевітіна;
• публіцистичний мультимедіапроєкт «Антична історія України» Валерія Бебика, Анастасії Устюжаніної та Віталія Судді;
• три перші книги із п’ятикнижжя «Україна під знаком кремлівського Молоха» Олександра Бондаренка;
• книга «Націоналіст у добі фашизму. Львівський період Дмитра Донцова: 1922–1939 роки. Начерк інтелектуальної біографії» Олександра Зайцева;
• книга есеїв «Розчахнута квітка» Івана Коломійця;
• серія журналістських матеріалів про облогу Маріуполя (репортажі, фото та відеорепортажі, розслідування та фільм «20 днів у Маріуполі») Євгена Малолєтки, Мстислава Чернова, Василіси Степаненко;
• книга «Позивний для Йова. Хроніки вторгнення» Олександра Михеди;
• книга «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолетія;
• книга «Незбагненна Лохвиця — Планета Українського Світу. Незнищенні терени українства: Сенча, Чорнухи, Заводське (Янишпіль) та інші поселення Лохвицького краю в світовому обширі. Історія, постаті, події, звичаї, спомини, світлини…» Олександра Панченка;
• книга «Володар Грому» Вадима Пепи;
• книга «Не бійсь. Не зраджуй. Не мовчи. Публіцистики воєнного часу.» Олега Романчука;
• книги «Напередодні “24”: світовідчування часу» ; «…24″: Ідентичність, Державність у вимірі війни»  Георгія Філіпчука.

На відзнаку в номінації «Кіномистецтво» претендують:

• художній повнометражний фільм «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка;
• документальний фільм «Пекельні обійми» Дмитра Ломачука;
• документальний фільм «Юкі» Володимира Мули;
• повнометражний ігровий фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука.

На сайті також представлені номінанти в категоріях «Театральне мистецтво», «Музичне мистецтво» та  «Візуальні мистецтва». З повним переліком можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, у 2023 році лауреатами Національної премії імені Тараса Шевченка стали журналіст, публіцист Віталій Портников, поетеса Катерина Калитко, виконавці гурту «Хорея Козацька» Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук, літературознавець Михайло Назаренко та режисерка Ірина Цілик. 

Як повідомляв «Детектор медіа», цьогоріч уперше за багато років 9 березня не оприлюднили імен лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка. Хоча Комітет визначився з фіналістами премії ще в січні 2023 року.

Натомість 10 березня на зустрічі президента Зеленського з діячами культури та мистецтва голова Комітету Юрій Макаров запропонував передбачити номінації для творів, створених під час повномасштабної війни на воєнну тему, а також повідомив, що у двох номінаціях цьогоріч не було визначено переможця. Тож, за його словами, було б правильним відкласти нагородження і доповнити список іменами тих людей, які беруть участь у війні.

Президент Зеленський підтримав ініціативу Юрія Макарова. Вже 10 березня Комітет Шевченківської премії оголосив про створення в рамках премії спеціальної номінації «За внесок у перемогу», до якої мали ввійти твори, написані в 2022 році «на війні чи про війну». У коментарі «ДМ» Юрій Макаров заявив, що додаткові нагороди «За внесок у перемогу» планують вручити у кожній з традиційних номінацій.

Однак уже 12 березня Комітет Шевченківської премії все ж таки назвав переможців у п’ятьох звичних номінаціях. А наступного дня голова Комітету Юрій Макаров оголосив, що подав у відставку через незгоду деяких членів Комітету з його ініціативою щодо додаткових нагород. 

Услід за Макаровим 16 березня про складання повноважень оголосили 13 членів Комітету. 

22 травня президент Володимир Зеленський призначив ексміністра культури та актора Євгена Нищука головою Комітету з Шевченківської премії та доручив йому подати пропозиції щодо нового персонального Комітету.

28 липня президент підписав Указ про присудження цьогорічної премії та затвердив новий склад Комітету. Розмір Шевченківської премії на 2023 рік, згідно з указом, становить 429 тисяч гривень.