Наш власний кореспондент Ростислав Демчук передає з Брюсселя:
-Серед дипломатів існує такий жаргон: “паркетні домовленості”. Це якісь традиційні, номінативні документи без особливої відповідальності. У випадку з Іраном та Росією сьогоднішній договір можна перефразузувати з “паркетного” на “килимовий”. Усім відомі знамениті “перські килими”. Договір підписувався у спеціальній залі, встеленій перськими килимами і з відповідним інтер`єром. А от що по суті?
А по суті, цей договір фіксує не справи і навіть не наміри, а обмін люб’язностями, що нікого ні до чого не зобов’язує. Це традиційно порожній папірець, реверанс і ввічливий уклін, якими багато країн обмінюються чисто традиційно.
Договір не передбачає взаємної військової допомоги у разі нападу на одну із країн.
У договорі лише сказано про те, що якщо одна з країн “зазнає агресії”, інша не повинна надавати жодної допомоги стороні, що напала, а також сприятиме тому, щоб розбіжності, що виникли, вирішувалися на основі Статуту ООН та інших норм міжнародного права.
Однак, при цьому угода передбачає проведення спільних військових навчань, підготовку військових кадрів, обмін делегаціями, участь у військових виставках та прийом кораблів один одного (у Каспійському морі ???).
Мета підписання цієї угоди – суто пропагандистська. Обидва режими хочуть показати, що вони кидають виклик міжнародній ізоляції. У зв’язку з цим не дивно, що підписання угоди відбулося саме перед інавгурацією Трампа. Таким чином Москва та Тегеран намагаються вразити Білий дім своєю солідарністю.
***
Хіба що, сторони щось іще заклали під оцей розкішний перський килим, що не всім відразу вдається розгледіти!
peredplata
