Є такий отець – Михайло Жар (Лонгін). Він є настоятелем Свято–Вознесенського чоловічого монастиря, що в Банченах Герцаївського району. Туди, до Жара, ходять чиновники найнижчих і найвищих рангів – від сільських голів до президента. Навіть Кирил там був (той, що патріарх з годинником за 300 тисяч гривень). І має Банченський монастир сотні гектарів земель довкола. І розростається, як у давні феодальні часи, коли монастирі були центром життя регіонів, коли священики вирішували долю громадян та країни. І віддають в оренду монастирю землі громад сіл буковинських.
Динівці – не перші. І не останні
Пан Володимир добре знається в цій справі, адже працював агрономом у колгоспі, коли було створено ті ставки для зрошування полів.
На місці взагалі все комічно виглядає. Адже вже тепер маршинецька дамба проходить уздовж ставків, що належать двом селам – Динівцям та Строїнцям. А 18 га водного плеса ставка перебуває в оренді у підприємця. І як йому тепер бути, ніхто не знає.
Місцеві мешканці налаштовані рішуче. Вони створили ініціативну групу «Захист інтересів села», яка налічує більше сотні динівчан. І свого віддавати не збираються. Бо переконані що то їхня земля (раніше то була таки земля, по якій тільки потічок тік). Якщо 12 га ставків їм не віддадуть, то готові вдатись до кардинальних дій. В тому числі – перекрити трасу «Житомир–Київ».
Строїнці і Маршинці вже банченські
У Строїнецькій сільській раді якось неохоче відповідають на питання стосовно ставків. Кажуть, що озер у Динівців не забирали. Що водне дзеркало розділене між їхнім селом і Динівцями, як завжди, 18 га на 18 га. Що озер їхніх ніхто наразі не орендує. А щодо намірів передачі озер в оренду Банченському монастирю кивають на райдержадміністрацію, бо, мовляв, питання оренди територій за межами населених пунктів вирішують там. Одне слово, ніхто проти передачі території виступати не буде. Бо кожен зможе кивати на іншого.
В Маршинецькій сільській раді ж переконані, що дамба на ставках їхня. Ще з 1992 року, коли була закріплена за територією села (ми ж на карті за 1992 рік побачили, що дамба перебуває в межах Динівецької сільради, – Н.В.). Але водне дзеркало навколо дамби належить Строїнцям та Ди-нівцям. Минулого року дамба віддана в оренду на 49 років (розуміємо, до 2061 року – Н.В.) Банченському монастирю. Важко уявити, як дамба, котра стримує ставки на території двох населених пунктів, може належати третьому і бути переданою церковній установі взагалі з іншого району.
Окрім того, виникає інше питання. Оренда ставків підприємцями стоїть під питанням, адже для того їм треба мати документи і на гідротехнічну споруду (дамбу). Виходить, що, окрім Банченського монастиря, ніхто інший на оренду водного дзеркала (а це 36 га) претендувати не може. Тому й побоювання динівчан не безпідставні.
Ми також звернулись з офіційним інформаційним запитом до Новоселицької РДА, адже саме з її керівником Георгієм Нікітовичем, вихідцем з тих самих Маршинців, динівчани пов’язують відібрання ставків.
Начальник відділу Держземагентства у Новоселицькому районі Стус пояснив, що за основу встановлення меж Динівецької сільської ради взятий технічний звіт зі встановлення окружної межі тодішнього колгоспу ім. К.Маркса с. Динівці Новоселицького району, який був сформований у 1982 році. Звіт був погоджений усіма суміжними землекористувачами. У 1992 році розроблено проект формування територій і встановлення меж Динівецької сільської ради, який був погоджений на сесії Динівецької сільської ради і зат-верджений Новоселицькою районною радою народних депутатів 31 березня 1992 року. Встановлені межі територій Динівецької, Строїнецької та Маршинецької сільських рад з того часу не змінювались і існують по теперішній час (про що каже й сільський голова Динівців, але за тим проектом, який має на руках, ставки і дамба є динівецькими, – Н.В.).
Нас запевнили, що Новоселицька РДА не надавала дозволу Маршинецькій сільській раді на передачу в оренду Свято-Вознесенському чоловічому монастирю гідротехнічної споруди, оскільки, відповідно до чинного законодавства України, питання передачі в оренду майна, яке перебуває в комунальній власності чи користуванні територіальних громад, належить до компетенції органів місцевого самоврядування.
Що стосується дамби, то в РДА наголошують, що в адміністративних межах Строїнецької сільської ради перебуває один водний об’єкт, а саме – частина ставу, розміщеного в адміністративних межах Динівецької, Строїнецької та Маршинецької сільських рад. Відповідно до розпорядження голови РДА від 6.09.2012 року, водний об’єкт передано в оренду Свято-Вознесенському чоловічому монастирю (якось тут з першою тезою про компетенцію органів місцевого самоврядування не в’яжеться, – Н.В.). Правомірність передачі цього ставка в оренду підтверджено рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій.
Про те ж, що голова РДА Георгій Нікітович, який є вихідцем з Маршинців, віддав дамбу Банченському монастирю, кажуть, що розпорядження голови ра-йонної державної адміністрації щодо передачі в оренду водних об’єктів приймаються в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством і Тимчасовим порядком надання в оренду земельних ділянок з розташованими на них водними об’єктами й гідроспорудами, затвердженим рішенням Чернівецької обласної ради від 31 травня 2012 року (рішення про передачу в оренду водних об’єктів приймається районною комісією з розгляду питань надання водних об’єктів загальнодержавного значення в оренду в Новоселицькому районі, на підставі якого видається розпорядження про передачу в оренду водного об’єкта).
Чиїми насправді є землі, здавалось би, мали б вирішити правоохоронні органи. Адже якраз днями прокуратура Чернівецької області на колегії говорила про земельні питання. Там переконували, що серед пріоритетних напрямків прокурорської діяльності особливе місце займають питання додержання земельного законодавства та захисту інтересів держави у цій сфері. Може, варто зайнятися захистом інтересів мешканців села Динівці (і, потенційно, села Строїнці)? Та взагалі з’ясувати законність масової передачі в оренду земель громад сіл Буковини одній (хай навіть дуже доброчинній та благородній) церковній установі?
Банчени розростаються
Саме село Банчени, де розташований Свято-Вознесенський чоловічий монастир, невеличке. Мешкає там усього 900 людей. Та сам монастир вже має не одну сотню гектарів. Зокрема, існує інформація, що ще на зорі його формування селяни з навколишніх сіл віддали монастирю в користування 200 гектарів паїв. Кажуть, що на Герцаївщині не одна сотня гектарів віддана Банченам. А минулого літа 3 га разом з базою відпочинку «Вишнева» Сокирянська РДА передала монастирю в суборенду на 3 роки. База розташована на березі річки Дністер за 8 км від міста Новодністровськ. Окрім того, кажуть, що Банченському монастирю вже готують передачу 20 га земель Ломачинського лісництва. Подейкують також, що після того, як закінчились добрі землі, сади та озера на Герцаївщині, Банченський монастир потрохипочав розширювати свої володіння на Новоселиччині.
І це тільки те, що більш–менш відомо…
Надія ВІРНА
Післямова. «Час» вже писав про те, що Михайло Жар, Герой України, у 2009 році отримав громадянство сусідньої Румунії. Саме під його керівництвом відбувається таке стрімке розширення земель монастиря. Якщо все продовжуватиме рухатися тим же руслом, одного чудового дня може з’ясуватись, що пів-Буковини орендує Румунія. Це, можливо, і надто фантастичний сценарій розвитку подій, але він мав би зацікавити відповідні служби, покликані оберігати територіальну цілісність та національну безпеку України.
peredplata
