Асиміляція в румуномовних школах?

У повсякденному житті буковинці щодня спостерігають розмаїття національних культур. Як відомо, найяскравішою ознакою кожної національності є її мова. А на вулицях Чернівців поряд з українською та російською, часто чуємо і румунську. Не дивно, адже румуни та молдовани є одними з найчисельніших національних меншин нашого краю.

Конституцією України гарантовано низку прав для національних меншин, серед яких і право на освіту рідною мовою. Саме тому на території нашого краю функціонує 74 школи з румунською мовою викладання, окремо діє 13 шкіл так званого «змішаного типу», функціонує кафедра при ЧНУ, існують ліцеї та гімназії. Але чомусь такий стан речей окремих місцевих «румунських патріотів» не влаштовує. Заяви чернівецького філолога Олександрини Чернової, опубліковані в місцевих та румунських ЗМІ доводять, що українські класи в румунських школах – це «загроза» національній ідентичності румунів. Таким чином, О.Чернова вважає за недоцільне місцевим румунам вивчати державну мову. Можливо, вона просто не здогадується, що, лише знаючи українську мову, випускники місцевих румуномовних шкіл зможуть вступати не лише до румунських, а й до українських ВНЗ?

Ще один освітянин Георгій Жерновей стверджує, що українська влада проводить так звану «політику штучного молдованізму» (до речі, сам він уродженець Новоселицького району, заселеного в основному молдованами), звинувачуючи всіх, хто відстоює молдовську мову. Варто нагадати, що у ст. 13 Конституції Республіки Молдова молдовська мова є державною у цій країні.

Але найбільший подив викликає не це. 11 вересня під час відзначення румунського свята «Рідна румунська мова» він вкотре публічно висловив своє обурення функціонуванням в румуномовних школах українських класів. Обґрунтував своє невдоволення так: треба знати румунську тим, хто хоче навчатися у ВНЗ Румунії. Але чим тут заважають українські класи? Красномовно і пафосно промовляючи зі сцени про важливість румунської мови в житті кожного етнічного румуна на Буковині, пан Жерновей, відчувши себе Апостолом румунської мови, намагався довести присутнім, що із такими знаннями румунської мови, які студенти здобувають в нашому ЧНУ імені Юрія Федьковича, не зрівняються ні Бухарестський та Ясський університети. Саме тому, на його думку, перед випускниками кафедри румунської та класичної філології відкриваються необмежені філологічні європейські «перспективи» в Румунії, що безперечно є цілковитою маячнею. Хіба забув пан Жерновей про те, що більша частина сімей не в змозі фінансово утримувати своїх дітей під час навчання у ВНЗ Румунії? Зрештою, потрібно знати мову країни, громадянином якої ти є, бо у всьому Європейському Союзі (в т.ч. і в Румунії) вивчення державної мови є обов’язковим у всіх закладах освіти.

Для порівняння хочеться нагадати про «європейську» Румунію, де українські діти взагалі не мають змоги навчатися рідною мовою. Румунська влада знищила всі україномовні школи, що якраз і є яскравим прикладом асиміляції. Щоправда, ледве животіє там один україномовний ліцей ім. Т.Г.Шевченка у м. Сучава, та й він на межі закриття.
Отож, збереження національної ідентичності кожної меншини – справа потрібна, але для згаданих представників освіти це, мабуть, лиш черговий привід здійняти галас, розкритикувати українську владу і привернути увагу до себе.

Що є причиною подібних провокаційних заяв? Може те, що сусідню країну тішать такі «справжні румуни», які танцюють під румунську сопілку? Можуть і дотанцюватися…
Ан ТОНЕСКУ