«З початку цього року не отримую пільги як репресований, — крик душі 84-літнього мешканця села Ревно Кіцманського району Івана Ганчерюка. – Ще в 1946 році мене було засуджено до 10 років за те, що на свято Івана Хрестителя бандерівці зайшли до нас в хату і побули зо десять хвилин. Вони пропонували моїм братам йти з ними в ліс. На святі була жінка з села, яка дуже хотіла забрати собі наш сарай. Вона й донесла на нас. Отож мене і двох братів забрали. Відсидів я вісім років. 1991 року був реабілітований.
Донедавна отримував пільги. Тепер же мене цього позбавили. І наче глузування, отримав до 9 травня від Папієва привітання з Днем перемоги. Та я ж жодного дня не воював! А скільки довелося пережити на засланні! І от тепер на старості років маю ще таку мороку! То що виходить, мало мене мучили в Сибіру, тепер у незалежній Україні взялись мучити? Скільки можна? Допоможіть добитися справедливості, адже сил ходити кабінетами я не маю!»
У Кіцманському райуправлінні праці та соцзахисту населення нам повідомили, що пан Іван занесений у базу як реабілітований і як учасник війни. Він отримує пільги в РЕМі з оплати за електроенергію – 50% в межах ліміту йому компенсується. Також Іван Ганчерюк як репресований і реабілітований не має права на компенсацію за придбання твердого палива. Проте має за іншою категорією – як учасник війни. У травні йому було нараховано 369 грн. компенсації за тверде паливо. Це є грошова допомога, що виділяється раз на рік. І щойно надійде фінансування на червень, йому буде виплачена допомога.
Також нас запевнили, що всі пільги, відповідно до чинного законодавства, для репресованих залишились.
Підготувала Надія ВІРНА
peredplata
