Часто ми можемо не знати про заощадження наших родичів: батьків, дідусів та бабусь, бо вони мають намір зробити своїм дітям чи онукам подарунок – кошти, що збирають роками. Інколи так стається, що їх таємниця так і залишається таємницею, бо життя раптово обривається… Таке делікатне запитання – як можна зрозуміти, чи був і в якому банку депозит у близьких родичів та яким чином його можна успадкувати? – має бути обов’язково з’ясоване. Не залишати ж кошти без власника, особливо тому, що вони були важко та довго зароблені найближчими людьми. Про це повідомляє прес-служба Національного Банку України.
Усі деталі з питання успадкування депозитів роз’яснює начальник відділу правового забезпечення ринку банківських послуг Національного банку України Роман Кармазин.
Романе Васильовичу, отже, спадкоємці можуть відшукати депозити у комерційних банках, якщо померлий родич не встиг їх повідомити про це? Поясніть, будь-ласка, ще раз, який діє механізм?
Такий механізм встановлено законом. Це «Цивільний кодекс» і Закон України \”Про банки і банківську діяльність\”. Відповідно до цих законодавчих актів, спадкоємець може отримати інформацію про вклад в банку, звернувшись до нотаріуса. Нотаріус у свою чергу має право, відповідно до цих законів, здійснити запит до банків, а банки зобов\’язанні надати їм довідки про наявність вкладу на певну особу та про суму вкладу.
Успадкування ж відбувається у двох формах: по заповіту і згідно закону. Нотаріуси отримують довідки по цих питаннях. А якщо спадкодавець оформив ще один вид документу – заповідальне розпорядження щодо вкладу, то до банку особисто може звернутися вказана в такому розпорядженні людина. І банк зобов\’язаний надати їй інформацію про наявність вкладу в межах, визначених заповідальним розпорядженням.
Якщо родичі не знають, що в якомусь конкретному банку є депозит померлого, чи можуть вони звертатися до Нацбанку і просити, щоб таку інформацію шукали по всім банкам?
Звичайно, за законом «Про звернення громадян», буд-який громадянин може звернутися до Національного банку України із запитами, заявами та скаргами. Але ми повинні усвідомлювати, що інформація про вклади в банках є банківською таємницею і Національний банк, згідно Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність», навіть у разі наявності інформації про певний відкритий рахунок, про кошти певної особи у певному банку, не має права надавати цю інформацію запитуючим.
Саме тому, щоб отримати відомості, які становлять банківську таємницю, до банку треба звертатися або самому заявнику, якщо на нього оформлено спадкодавцем заповідальне розпорядження, або, у разі успадковування вкладу за законом чи заповітом, людина має звернутися до нотаріуса, який звернеться до банків, які й повідомлять про вклад.
Чи повинні банки повідомляти родичів померлого, що в нього був депозит?
Чинне законодавство не зобов\’язує банки повідомляти будь-яких інших осіб про наявність вкладу, тим більше, що банк не володіє ситуацією щодо факту життя або смерті спадкодавця. Ці факти реєструється в органах громадського стану, це органи Міністерства юстиції України. Таким чином, банк не має права повідомляти інших осіб про наявність вкладу спадкодавця.
А що відбувається з депозитними грошима, які не були затребувані?
Вклад або депозит перебуває на зберіганні в банку або в іншій фінансовій установі до моменту запиту спадкоємця. Спадкоємець може звернутися по кошти у будь-який час після смерті спадкодавця, незалежно від часу звернення. Це безстрокове право. Отже, законодавство України дає такі гарантії спадкоємцям – якщо вкладником виступає фізична особа, то банк зобов\’язаний зберігати депозит без строку, до моменту звернення спадкоємця.
Для отримання інформації про кошти на рахунках померлого спадкоємці мають звернутися до будь-якого нотаріуса, а нотаріус – надіслати відповідні запити до українських банків. Довідник банківських установ України розміщений на сторінках офіційного інтернет-представництва Національного банку України.
Відповідно до підпункту 1.2 пункту 1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, при зверненні спадкоємця у зв\’язку з відкриттям спадщини, нотаріус з\’ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна.
Глава 89 Цивільного кодексу України визначає порядок оформлення права на спадщину та момент переходу до спадкоємця прав на спадкове майно, в тому числі і на вклади у банку.
Необхідно зазначити, що у разі смерті власника рахунку, спадкоємці спадкують кошти, які знаходились на рахунку, а не сам рахунок. Відповідно до частини 2 статті 1228 Цивільного кодексу України право на вклад входить до складу спадщини незалежно від способу розпорядження ними. Усі кошти, які знаходяться на рахунку, є вкладом. Зазначені кошти належать спадкоємцям після прийняття спадщини відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України та мають бути видані їм на підставі свідоцтва про право на спадщину, відповідно до статті 1296 Цивільного кодексу України.
Строки для прийняття спадщини визначаються статтею 1270 Цивільного кодексу України, загальний строк прийняття спадщини становить 6 місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Банк, відповідно до статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» надає довідки по рахунках (вкладах) у разі смерті їх власників особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) в заповідальному розпорядженні банку, державним нотаріальним конторам або приватним нотаріусам, іноземним консульським установам по справах спадщини за рахунками (вкладами) померлих власників рахунків (вкладів) за запитом цих осіб.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками – за рішенням суду.
peredplata
