Об’єднаний журналістський тур «Україна очима редактора» відбувся до Рівненської області. Хоча цей край і поділено на дві області: власне Волинську з центром у Луцьку і Рівненську, історично вона є єдиною Волинню. Напевне, майбутня адміністративна реформа поверне історичну назву краю і дві області будуть об’єднані в одну. Таку думку висловив один із наймолодших представників влади в Україні, заступник голови Рівненської облдержадміністрації Олексій Губанов.
Ця область посідає чільне місце в Україні. Адже Рівне розташоване на перехресті всіх транспортних шляхів: автомобільних, залізничних, повітряних. Недарма 1941 року саме ця обставина спонукала німецьких загарбників до того, що вони вирішили зробити Рівне столицею окупованих територій України.
З іншого боку, природні умови — ліси та болота — завадили тому, щоб котрийсь із загарбників осів у цьому краї. Сюди не змогли дістатися татаро-монголи. Та й німці у часи Другої світової війни не зуміли скрізь встановити свою владу. Навпаки, тут тривалий час була своя, українська, волинська Колківська республіка. Зі всіма атрибутами державності. Були школи, система охорони здоров’я, армія і т. д. Цю державу в центрі окупованих територій довгий час не могли зруйнувати ані радянські партизани, ані німецькі окупанти. Останні змушені були проти неї кинути регулярні військові частини з танками, артилерією і літаками.
І, як наслідок, саме у волинських лісах зародилася слава і сила Української повстанської армії. Перші загони під керівництвом Бульби-Боровця були зорганізовані на Рівненщині.
А у сиву давнину тут друкували Пересопницьке Євангеліє, на якому клявся служити Україні і українському народові син землі Рівненської, перший президент України Леонід Кравчук. На цьому Євангелії клянуться всі президенти України. Щоправда, навряд чи вони знають, що у селі, де відбувся його першодрук, нині проживає всього сотня людей, середній вік яких становить 62 роки. А якщо й знають, то не докладають жодних зусиль, аби розвивати українське село Пересопниця та всі інші українські села.
На Волині князі Острозькі відкрили колись першу у всій Східній Европі латинсько-грецько-українську Академію.
Сьогодні Рівненщина прагне зберегти економічний, природний, людський, духовний потенціал. Тут великий вплив на душі має православна церква. Тільки у маленькому містечку Корець є добрий десяток церков і монастирів. Наразі більшість з них ще перебуває у юрисдикції Московського патріархату. Але є надія, що вони повернуться до материнської церкви Київського патріархату. Навіть настоятелька жіночого монастиря, який безпосередньо підпорядковується патріарху Московському Кирилу, не виключає можливості подальшого переходу до патріарха Київського і всієї України-Руси.
Хоч за 20 років незалежності Рівненщина й розгубила свою економічну міць, оскільки тут знищено підприємства, заводи і фабрики, та залишилися потенціал і перспектива. Це аграрний регіон, де досі міцна тваринницька галузь. Сорок відсотків області – це ліси, де ростуть цінні породи дерев. Вони можуть стати вагомим чинником відродження території. Тим паче, що трудові ресурси тут майже не задіяні. На жаль, рівень безробіття в цьому краї є одним із найвищих в Україні. Не поспішає й західний інвестор до області. Мовляв, радіаційна зона. То найлегше створити негативний імідж, який згодом важко спростувати. Але, як засвідчують спеціалісти та моніторинги, Рівненська область нині є однією з найчистіших економічних територій.
Петро Кобевко
(Далі буде).
peredplata
