Як врятуватися від затоплення?

Крик душі


«Ще минулого року мою квартиру затопили сусіди, що проживають поверхом вище, і досі не компенсували збитків, — крик душі чернівчанки Неллі Присяжнюк з проспекту Незалежності, 90. — У мене тоді і у ванній, і в кухні на тривалий час зникло електропостачання – вода лилася зі стелі, по стінах…
Після обіцянки сусідів зробити у пошкоджених приміщеннях мого помешкання ремонт я більше нікуди не зверталася: повірила, як кажуть, «на слово». Але минає час, а вони й не думають будь-що робити чи компенсувати. Між тим, сліди затоплення видно на стелі кухні й понині. Як мені бути? До кого звертатися? Як покарати нахабних сусідів? Як врятуватися від затоплення?»

Писк влади


Начальник КЖРЕП №14 Єлизавета Арсеніївна Збаранська:
— У випадку залиття помешкання сусідами потерпіла сторона має звернутися до нас з усною чи письмовою заявою й наші працівники виїздом на місце складуть акт за фактом цієї неприємної ситуації. У акті обов’язково обумовлюються причини залиття та підписуються обидві сторони.
Якщо сусіди домовляються між собою про відшкодування, наші повноваження на цьому закінчуються. Якщо ж потерпіла сторона звертається до суду – ми, як правило, беремо участь у судових засіданнях як третя сторона.

Попри все, раджу людям зберігати добросусідські стосунки та відшкодовувати завдані збитки за домовленістю, не витрачаючи здоров’я, час та гроші на суди. Адже кожен з нас може опинитися як у ролі потерпілого, так і в ролі винуватця.

Як радять юристи, зазначену проблему можна вирішити лише двома традиційними способами: добровільним і судовим.
У подібній ситуації найперше необхідно зафіксувати факт самого затоплення та негайно оцінити приблизну вартість завданих збитків.
Для цього потрібно звернутися до КЖРЕПу або іншої організації, котра обслуговує будинок. Працівники житлово-експлуатаційної організації зобов’язані скласти акт затоплення із зазначенням дати, описом пошкоджень, спричинених затопленням, переліком зіпсованих предметів та приблизною вартістю шкоди. Зазвичай при такій оцінці вартість шкоди буває заниженою, бо комунальники не роблять експертної оцінки при підрахунках (експертна оцінка є платною і її оплата покладається на замовника).

Як правило, у подібних випадках сума збитків оцінюється лише працівником житлово-експлуатаційного підприємства у разі, коли це переконає винних у затопленні сусідів. Якщо ж для них цього виявиться недостатньо і потер-піла сторона налаштована на стягнення збитків через суд, оцінка експерта є обов’язковою.

Якщо ж є можливість переконати сусідів у добровільному відшкодуванні спричиненої шкоди, уникайте судового розгляду – його ініціювання та доводи в суді не є безкоштовними. Однак ви вправі просити суд всі понесені витрати покласти на відповідача. І, швидше за все, ваше прохання буде задоволено.
Є ще одна ситуація, коли сусіди, що мешкають поверхом вище, не винні у тому, що трапилося. Подеколи таке трапляється з вини організації, котра встановила сусідам нове сантехнічне обладнання. У цьому випадку ви маєте три варіанти: позиватися до сусідів зверху; до виконавця сантехнічних робіт; до орга-нізації, яка продала неякісну сантехніку та у якості зацікавленої особи притягти до участі у справі сусідів. Юристи радять йти третім шляхом: при цьому ви не зіпсуєте сусідських стосунків та значно швидше отримаєте присуджене відшкодування.
Підготувала Наталія БРЯНСЬКА

peredplata