Дитяча (не) доля

Дитяча (не) доляНе минуло й року, як маленькі буковиночки Христинка та Карина з Рашкова, що на Хотинщині, чергового разу опинилися у обласному Будинку дитини.
Ця історія мала початок, гідний справжнього триллера. У молодої мами Оксани Табак районні чиновники відібрали двох маленьких донечок через те, що ні вона, ні її цивільний чоловік Василь Томнюк неналежно виконували батьківські обов’язки.

На захист дітей тоді стали їхні хрещені батьки, односельці молодої пари. Засідали численні комісії, скликалися наради («Час», ч. 12 за 17.03.2011р. та ч. 14 за 31.03.2011р.), Оксані та Василю вказували на неприпустимість антисанітарного стану помешкання, пияцтва, гулянок, залишення неповнолітніх донечок без догляду.

Люди ж подейкували, що чиновники пригледіли двох гарнесеньких здоровеньких діток, аби віддати за величезні гроші бездітним заможним родинам або навіть… продати на органи. Батьки начебто зрозуміли свою провину та ревно обіцяли виправитися. Поки Василь наводив порядок з залишеною батьками у спадок хатою – білив, підрихтовував піч, прибирав подвір’я, Оксану з доньками прихистила багатодітна мати з с. Орестівка Ольга Куделько. А коли працівники Хотинської РДА та особисто голова Юрій Юзва допомогли молодій матері отримати паспорт, пані Ольга навіть дозволила їй разом з дітьми зареєструватися у Орестівці – пожаліла молоду жінку. Всі сподівалися, що нарешті з родини буде толк, і дівчатка зростатимуть у родинному мирі та злагоді. Тим паче, що Оксана з Василем нещодавно навіть офіційно зареєстрували одруження. Однак як лишень родина почала отримувати «дитячі» гроші, батьків знову «потягнуло» на узбіччя…

П’янки-гулянки почастішали. Причому, як не прикро, дедалі більше цим грішила сама Оксана. Жінка, за словами односельців, покидала дівчаток самих у хаті або залишала з Василем, котрий так само часто «подавався у запої”. Сама ж «ходила дорогами».
Дійшло до того, що у Рашкові ледь не сталася найстрашніша трагедія – 21 жовтня майже дощенту згоріла Василева хата. Чи то від необачно кинутого недопалка, чи через несправність електричних дротів.

…Того дня Василь, добряче хильнувши «оковитої», був вдома з Христею та Кариночкою. Коли зайнялася тумбочка, чоловік не зміг загасити її самотужки та у відчаї вибіг на подвір’я кликати на допомогу…

– На жаль, ми помилялися, коли вирішивши повернути Христинку та Кариночку батькам, – з гіркотою констатувала начальник служби у справах дітей ОДА Юлія Яківчек. – Вони не виправдали наших сподівань та мало не занапастили малят…
Як розповідає сільський голова Рашкова Віктор Томнюк, напередодні Василь з Оксаною отримали поштою гроші на дітей. Купили в магазині пляшку горілки, випили. Потім Василь випив ще. Оксана ж пішла шукати інші компанії у селі, а чоловік залишився з дітьми. До нього завітав родич, приніс банку тушонки і кілька кілограмів помідорів. Разом чоловіки, незважаючи на присутність дітей, знову хильнули оковитої…

Хата загорілася несподівано. Василь кинувся до сусідів, де у саду збирав яблука син колишнього господаря. Мабуть, сам Господь прислав цього чоловіка туди у ту прикру годину…
Чоловік миттю вхопив відра, наповнив їх водою та побіг до Василевого дому. Відкрили двері, від доступу повітря вогонь спалахнув ще дужче. Через суцільний дим сусід схопив старшеньку дівчинку, а Василь – молодшу…

– Хата згоріла вся, частково залишились лише стіни, – каже голова Рашкова. – Пожежно-рятувальна машина приїхала, але самої будівлі заледве дісталась – по-перше, вона крайня, збудована під самим лісом, а Василь та Оксана не спромоглися навіть проїзд розчистити як слід від заростей. Тому спецавтівка пошкодила «маячки» та фари.
Крім всього, біля хати цієї, воістину непростої молодої родини, є дві криниці, але відра нема, за твердженням рашківчан, біля жодної. У хаті ґаздів ємності для води також не виявилося…
Коли, включивши тривожну сирену, по Рашкову мчав спецавтомобіль з рятувальниками, двадцятиоднолітня мати дівчаток випивала у селі з такими ж, як вона, п’яничками. Серце матері (чи воно є на місці?) не здригнулося від звуку сирени, не відчуло несподіваної біди…
На щастя, допомогли добрі люди. Дівчаток забрав до себе додому пра-цівник сільради. Малечу помили, обіг-ріли, заспокоїли, нагодували. А невдовзі за ними приїхали з району працівники міліції та служба у справах дітей.

– Ми зробили для цієї сім’ї все, що могли, – одностайно стверджують працівники служби.
Допомогли матері отримати паспорт, допомогли їм узаконити свої стосунки. Ситуацію ще з весни тримали під контролем, та вона не покращилася…

– Шкода, що так опустився Василь, – кажуть односельці. – Чоловік сам з доброї родини, але почав оступатися після смерті батьків. Спочатку мав одну дружину, потім привів іншу, котра забрала у нього все від хати, навіть шифер на покрівлю. Далі знайшов Оксану – прибилась до нього…

Після стресового стану весною всі сподівалися, що молодята отямляться, однак вони навіть город не засадили. Вочевидь, не про дітей думали.

… Зараз Христинка та Кариночка після отримання медичної допомоги у Хотинській ЦРЛ переведені до Чернівецького будинку дитини. Де перебувають їхні батьки – люди навіть говорити не хочуть. Подейкують, Василь поселився у своєї 90-літньої бабусі. Оксана ж може бути, як і раніше, де завгодно.

…Напевне, дівчаткам краще буде (хоч як не страшно про це думати) без таких батьків. Районне керівництво вирішило напевне позбавити їх прав на донечок. Може, у майбутньому доля ще змилостивиться, і ці стражденні діти матимуть хороші родини – люблячі та турботливі.

І гіркі спогади про затуманене алкогольним дурманом батьків та задимлене пожежею рідної хати дитинство назавжди зітруться з їхньої пам’яті… Може…

Наталія Брянська

peredplata