Крик душі
«Уже майже рік не можу добитися, аби отримати допомогу на поховання, — крик душі 78-літньої путильчанки Домніки Логош. – Мій чоловік помер 14 вересня минулого року. Знаю, що мені мають дати допомогу зо 500 грн. на поховання, бо він був учасником Великої Вітчизняної війни. Отож щотижня ходжу до ощадбанку. А там мені кажуть, що немає якихось списків. Я мала таку надію на ті гроші. Бо ж і похорони, і поминки всі гроші забрали. Скоро вже рік минає по смерті, і ті гроші дуже потрібні. То скільки ж мушу отак ходити, оббивати пороги? Адже мені вже далеко не тридцять літ!»
Писк влади
В Путильському районному управлінні праці та соціального захисту населення нам повідомили, що допомогу на поховання можуть отримати лишень родичі тих померлих, котрі насправді воювали на війні та мали відповідні документи, що це підтверджують. Чоловік пані Домніки мав статус учасника війни, оскільки рік його народження припадає до 1932 року. Однак це не дає права на отримання допомоги на поховання у розмірі 500 грн. За матеріальною допомогою Домніка Логош мала право звернутись до місцевої ради, а для отримання суми коштів у розмірі двох пенсій чоловіка — до пенсійного фонду.
Хотілось би тільки, аби чиновники роз’яснювали людям одразу, на що ті мають право, а на що — ні, аби ті намарне не витрачали сили і час на оббивання порогів їхніх кабінетів.
Підготувала Надія ВІРНА
peredplata
