«Скільки можна цій владі здурювати людей? – крик душі пенсіонерки мешканки села Чорнівка Новоселицького району Вікторії Крицул. – Виховала сімох дітей і всі вони працюють тут, на Буковині. Маю 15 онуків та правнука. Працювала, виховувала дітей, дала їм дорогу в життя. Документи на отримання звання матері-героїні всі зібрала і подала до району ще в 2009 році. І от в сусідньому селі Топорівці жінки вже отримали звання, а з Чорнівки ще жодна нічого не має. Я купу грошей витратила на проїзд до Новоселиці, а мені все кажуть – чекайте, документи в Києві. Вже б нарешті сказали чи так чи ні, бо сил нема. Від тих переживань та нервів здоров’я геть втратила».
Як нам повідомили в Новоселицькому райуправлінні сім’ї та молоді, документи на матерів з Чорнівки – а це 31 пакет документів – подали до ОДА ще 15 червня 2009 року. Тільки два місяці тому з Києва телефонували, аби уточнити списки. Тому, вірогідно, указ готується. Але до сьогодні він ще не підписаний президентом.
Сумно, але за цей час з отих 31 чорнівської матері п’ятеро так і не отримають звання. Вже померли. А по Буковині кількість тих, хто не дочекається звання, більша в рази. До редакції, буває, звертаються діти, матерям котрих уже за 80. Ті вже ні ходити, ні добиватися справедливості не можуть. Тому питається: хіба за два роки не можна розглянути та прийняти якесь рішення по справах цих жінок? Чи, може, влада чекає, аби оті всі старші повимирали? Чи керується сталінським „нема людини – нема проблеми”?..
Підготувала Надія Вірна
peredplata
