На Буковині майже чотири місяці не було голови ОДА. І нічого. Жили люди, жила область.
Недавно приїхав міністр інформації (щезло б таке міністерство) Юрій Стець, наш земляк, і представив губернатором Олександра Фищука.
Нічого нового не сталося. Владу в Україні ділять між собою прем’єр і президент. Хто більше собі вділить, той і переможе на виборах до місцевих рад. Це було б зрозуміло і можна було б якось з цим змиритися. Якби не війна!
З огляду на це, усе, що писатиме газета «Час», буде підпорядковане єдиній вірній меті: перемозі над фашистами з Росії та терористами з Донбасу. Навіть під час перебування міністра Стеця у Чернівцях від редакції газети йому сказано чітко і однозначно:
— Заради перемоги у цей час ми готові вам простити поки що міністерство інформації, вибори Онуфрика депутатом верховної ради і навіть окремі кадрові призначення в області. Після війни і нашої перемоги ми повернемося до цих проблем. Але нині є одна проблема, якій змушена підпорядковуватися вся держава, – війна. Все ставимо заради перемоги!
Забуваймо чвари, образи і недоречності.
На жаль, не всі відразу осягнули велику мету об’єднання заради перемоги. Навіть під час представлення Фищука перший заступник голови адміністрації президента Віталій Ковальчук говорив не про війну і перемогу, а про майбутні вибори до місцевих рад. Шкода! Але навіть наперекір недоладностям влади нація веде війну з ворогом. Солдати і волонтери щодня ризикують здоров’ям і життям. Вони тримають Україну. На тлі їхнього героїзму і жертовності мишача вовтузня навколо посад в області виглядає надто убого.
Не встиг ще новопредставлений губернатор Фищук озвучити перші прізвища на посади заступників голови ОДА та голів райдержадміністрацій, як Почалися політичні хвилі. То окремі партійці незадоволені, що їм нічого не перепало. То майданівці щось хочуть. Хоча від тих справжніх майданівців там нічого не залишилося. Бо вони на війні. А хто не на війні, той на волонтерстві. Тільки ті, хто колись боявся на барикади виходити і тепер боїться Україну захищати, посад собі чекають і нібито виборюють.
Нині Фищук уже озвучив, що він пропонуватиме на першого заступника голови ОДА Володимира Куліша. Колись, ще за президентства Віктора Ющенка, Куліш у нас був головою. Потім він керував «Нашою Україною» в області. Згодом очолював будівництво однієї із найбільших в Європі ГАЕС — Новодністровської. І, насамкінець, опинився у команді президента Петра Порошенка. Був керівником виборчого штабу, а згодом — кандидатом у депутати до верховної ради від боку Петра Порошенка. Програв вибори Максиму Бурбаку і тепер прагне повернутися у велику політику разом з партією Яценюка.
Аби не робити колоту в області, Бурбак раніше погодився з кандидатурою Куліша на першого заступника. І навіть Фищук оголосив її ще тоді, коли сам до кінця не був призначений. Указу ще не було. Кажуть, що саме публічне оголошення того, що Куліш стане першим заступником голови ОДА, і стримувало Порошенка від підписання Указу.
Отож Фищук оголосив. І тут же вступив у гру «Майдан». Партії, лідери почали писати і обурюватися. Мовляв, знову без них дерибанять владу в області. А ще Куліша ведуть. Він раніше прислужував партії регіонів, агітував за неї та її висуванців. Не дамо йому, мовляв, керувати в області.
Така заява стала на руку «Народному фронту», Фищуку і тим, хто його штовхнув на посаду. Владу ділити не хочуть навіть зі своїми теперішніми політичними попутниками. І уже на прес-конференції Фищук видав, що документи на призначення Куліша до Києва ще не пішли. А йому запропонував зустрітися з представниками «Майдану». І обговорити, які претензії та зауваження мають активісти до його персони.
Куліш погодився на зустріч. Але трохи прихворів. Тож її відтермінували. За цей час майданівці запишнилися, надулися і загордилися. Мовляв, ось які ми. З нами навіть Бурбак з Фищуком говорять. Але не думають, що їх просто використовують у серйозних політичних іграх. Як і у ситуації з Манілічем. Тож, за логікою політичної боротьби, не тільки Маніліча, а й його голову Гайничеру варто б знімати з посади. Маніліч — лиш тушка, а Гайничеру — цілий регіонал. Та він донині працює «громовідводом». Коли «закипить», тоді піде і врятує інших…
Поки що Фищук озвучив кілька прізвищ на посади, які він пропонує своїм соратникам. Бо саме партійців від «Народного фронту» бере до себе на працю голова ОДА. Зокрема, заступником він пропонує свого помічника Сенчика Руслана. Ще одна вакансія поки що вільна. Хоча журналісти запропонували голові, аби подумав над тим, щоби на ту посаду призначити когось із АТО чи волонтера. Він обіцяв подумати. Напевне, тепер фронтовики шкодують, що їхня членкиня Марія Філіпчук якось несподівано для всіх відійшла від волонтерства. Чи, може, її Дорош «відсунув», передбачаючи наперед, що перспектива обійняти посаду заступника може засвітити саме йому? То навіщо Дорошу конкурент?
Далі Фищук пропонує головою Вижницької РДА залишити Михайла Андрюка, Сторожинецкої – Ярослава Барташа, Герцаївської – Віорела Ястремського. У Путилі призначають нового голову — Миколу Савчука. А на Хотинську РДА пропонують Петра Допіряка, депутата обласної ради. За правління Папієва пан Допіряк добре помучився. Бо його бізнес і бізнес родини Папієва будувався на розведенні труханів. А Папієв конкурентів не любив.
На Глибоцьку РДА пропонують призначити ще одного фронтовика — депутата облради Георгія Придія.
І на цьому список майбутніх призначенців зупинився. Напевне, чекають, що буде з Кулішем. Бо інших треба призначати від Блоку Петра Порошенка.
Пообіцяв губернатор обговорювати кандидатури привселюдно на сайті облдержадміністрації. Що з того вийде, покаже час. Але поганий приклад майданних призначень ми пройшли ще минулого року. Досі не можемо оговтатися.
І насамкінець журналісти дали добру пораду Фищукові. Йому пропонують призначити на посади тільки тих чоловіків віком від 20 до 50 років, котрі пройдуть військовий вишкіл на полігонах впродовж, як мінімум, місяця. Або візьмуть активну участь у боях на Донбасі. Тоді вони власним прикладом покажуть, як люблять Батьківщину, котра їх буде утримувати на посадах. І подібна порада до всіх активістів Майдану, антикорупційних та люстраційних комітетів, лідерів партій і громадських організацій. Їхня нібито активність буде щирою і жертовною тільки тоді, коли вони пройдуть практичні випробування на військових полігонах, понюхають пороху. А тоді іншим розкажуть, як Батьківщину люблять.
А то останнім часом різної погані серед людей розвелося багато.
Петро КОБЕВКО