Душа болить за спустошеність душ чернівчан

Душа болить за спустошеність душ чернівчанДуша болить … Але, мабуть не тільки в мене, а й у тієї неповної сотні людей, яка сиділа в майже порожньому залі драмтеатру ім. Ольги Кобилянської на концерті народного артиста України, відомого співака, поета, композитора Тараса Петриненко. Думаю, що боляче було й самому артисту за таку байдужість, спустошеність душ наших чернівчан, за таку зустріч в Чернівцях. Все це надто боляче відчувалося в його словах, в словах людини, яка своєю музикою, своїми піснями заслуговує на повагу і любов. Його пісні «Пісня про пісню», «Молитва за Україну», «Україно» ( неофіційний гімн України) та багато інших пісень викликають сльози на очах.

Сьогодні болить душа від усього – від війни, від смертей, від високих цін, від нерозуміння багато дечого. Але ми живемо, плачемо, сміємося, привикаємо до співчуття, миримося з цінами. Ми живемо бо життя продовжується і мене дуже засмучує сьогодні ставлення людини до людини. Особливо зараз, коли іде війна. Ми, як ніколи повинні бути згуртованими, бути патріотами своєї країни, любити своє і своїх, таких як Петриненко. Адже інцидент, який стався перед початком його концерту добряче зіпсував не тільки настрій, а й нерви як глядачам, так і артистам. Чому в нашій країні стається так з талановитими від Бога людьми?!

Якщо розібратися в цій ситуації, яка склалася, то виникає питання; де ж влада?! Можливо, вона уникає суспільно-культурного життя. Чому такі концерти не відвідують депутати, державні службовці, викладачі, вчителі?! Крім того, чому обласна рада так несправедливо вирішує питання орендної плати?! Як же так: проведення концертів Тараса Петрененко з вартістю квитків 80-180 гривень продажем 60 квитків і грузинам з вартістю 400-800 гривень і продажем всіх місць одинакова орендна плата – 14 тисяч гривень. Де ж справедливість? І скажіть, будь ласка, хіба дирекція концерту Тараса Петрененко мала можливість оплатити таку суму за оренду приміщення. Ви ж влада і Ви зобов’язані були вирішити це питання так, щоб всього того негативу не відчули ні глядачі, ні артисти. Ви повинні вклонитися народному артисту України, вибачитися за непередбачені незручності, сказати дякую йому, що погодився для такої малої кількості людей співати. А Ви своїми діями, посприяли зустріти глядачів закритими дверима театру, виключеним світлом і затримкою концерту на 40 хвилин. Боляче, дуже боляче. А, можливо це саботаж, диверсія? Сподіваюся, що це непорозуміння.

Не можу не звернути увагу на відсутність зацікавленості у проведенні саме таких концертів з боку управлінь культури, освіти. Такі концерти, наші українські концерти, повинні бути у полі їхнього зору. Можливо, навіть з їхнього боку, повинна бути й допомога в організації глядача, в рекламі. А де ж наша преса, де ж телебачення, де ж попередня реклама? Сумно. Але факт.

Дуже хотілося б, щоб і вчителі шкіл, викладачі (особливо мистецьких) закладів надавали можливість нашій молоді почути спів, музику, слово таких талановитих людей як Петрененко. А було що почути. Він не тільки співав, він читав вірші, він говорив, він сіяв правдиве зерно, яке могло б прорости здоровими небайдужими паростками патріотизму, любові до своєї країни в юних душах чернівчан, буковинців. Шкода, що втратили таку можливість, можливість навчитися бути людьми.

Тарас Петриненко привіз у Чернівці патріотичні пісні, пісні написані з любов’ю до України, він привіз тепло свого серця. Ця любов, тепло, добро пронизували весь його концерт. Стоячи, зі сльозами на очах, ця маленька кількість глядачів спромоглася віддячити співакові, з переповненим любов’ю серцем до народу, оваціями і вигуками «Браво».

Я щиро вдячна за пісні, поезію і слово щирій, небайдужій, славній людині – Тарасу Петриненко. Щиро прошу вибачення за чернівчан, за владу, за таку не досить приємну зустріч, як для нас, так і для нього, у місті Чернівцях.
Марія Яворенко

Новини Партнерів