У всій цій ситуації, яка висвітлена у публікації “Румунські дні Європи на Північній Буковині?!” дивує інше. Адвокат Є.Патраш добре відомий оточенню власною скупістю та жадібністю, кажуть наші співрозмовники. А тут він купив приміщення за свої власні 120 тис. євро, ще 80 тисяч вклав у дизайнерський ремонт. І тепер все, що нажито «чесною працею» віддається під румунський культурний центр?
Навіть якщо цілком логічно припустити, що свою частку в цей бізнес вклала його бізнес-партнер, пані генеральний консул Елеонора, занадто підозріле благодійництво.
Більш схоже на тріумфальне офіційне відкриття румунського паспортного столу відомого у певних колах румунського адвоката. А пан Терицану та гарна вивіска Культурного центру використовуються тут виключно як ширма для приховування реальної мети, тім більше, що Патраш вже півроку всім розповідає, що невдовзі відкриє власний офіс у Чернівцях.
В цій непрозорій справі є ще одна сенсаційна складова. Сьомого квітня 2015 року, уряд Румунії в особі Департаменту політики відносин з румунами звідусіль оголосив результати оцінювання проектів громадських організацій (http://www.dprp.gov.ro/wp-content/uploads/2015/04/aprobate.pdf). Серед багатьох інших – УВАГА: новостворений Румунський культурологічний центр “Єудоксіу Гурмузакі” цього року отримає 44,847.00 лей (більше 10 тисяч євро) на обладнання. Що це за гроші? Для закупівлі меблів у приватне кафе адвоката Є. Патраша та Генерального консула Є.Молдован, чи для обладнання паспортного офісу? А може гроші на придбання і ремонт приміщення для культурного центру теж надійшли з урядових або інших спеціальних структур Румунії?
Та й взагалі, навколо цієї темної справи виникає занадто багато питань. Яким чином всі ці кошти надійшли до України? Наскільки законні ці гроші? Яке їх походження? Чи сплатив хтось з них податки в Україні, або в Румунії? З ким укладено договір на ремонтні роботи та чи сплачені податки від вартості будівельних робіт?
Ан.Тонеску
peredplata
