Чимало людей схильні шукати у всьому якісь містичні знаки. Українці ще не забули, як перед Януковичем самі собою зачинялися двері Верховної Ради, не пускаючи його на церемонію прийняття президентської присяги. Потім вінок упав на голову цьому вже затвердженому президенту, попереджаючи \”проффесора\” про його наступне падіння з найвищої державної посади.
Від раціонального до містичного
Живемо ми у дуже складний час, отож кожен намагається зрозуміти те, що осягнути дуже непросто. Одні користуються при цьому власним розумом і їхні оцінки визначаються раціональними знаннями. Зокрема, майбутнє російсько-українського збройного конфлікту вони розглядають через аналіз величезного комплексу чинників, що впливають на перебіг подій. Поінформовані люди розуміють, що Росія має значно більші ресурси, ніж Україна. У неї більше грошей, людей, зброї й, нарешті, впливу у світі. Єдине у чому українці переважають, — у силі морального духу. Ми захищаємо своє, а це дає нам значну перевагу над агресором.
Фахівці також розуміють, що час працює не на Росію. Їй не вдається знайти справжніх союзників у несправедливій війні, а спроба спертися на Китай є украй небезпечною для самої РФ. Адже китайці мають до Росії великі територіальні претензії й будуть виторговувати у неї значні території взамін за словесну підтримку. Москва не може вести довгу війну, до якої не готові її власні піддані, і грошей на тривалі бойові дії у державному бюджеті їй не вистачає. А бліцкриг на зразок кримського на Донбасі не пройшов, і продовження бойових дій обіцяє лише великі втрати.
Час нині працює на Україну: у світі зростає розуміння небезпеки російської агресивної політики для всього людства, відтак і умови для надання нам дієвої допомоги покращуються. Проте не варто сподіватися на швидкі позитивні зміни. Треба бути готовими до тривалого протистояння, хоча люди хочуть негайних результатів. Тому від раціонального сприйняття подій залюбки переходять до пошуку різноманітних містичних знаків, які сповіщають швидку перемогу нам і сумну долю противникові. Втім, трактувати ці знаки кожен намагається на свій розсуд.
Що доля насправді віщує Росії?
Для розуміння майбутнього необхідно знати минуле. Путінська Росія намагається об\’єднати у собі імперський блиск царських часів і військову могутність Совєтського Союзу. Проте реанімувати минуле не вдається. І царська імперія, і СССР були багатонаціональними державами, в яких існували глибокі суперечності між різними націями. Та ж ситуація спостерігається і в сучасній Росії. Кремль розглядає можливість ліквідації національних республік на своїй території й створення адміністративно-територіальних одиниць не за національною ознакою, а виходячи з \”економічної доцільності\”.
Російський царизм ішов подібним шляхом, ліквідувавши автономію України, перетворивши Царство Польське на Привіслянський край, порушував автономні права Фінляндії. Взамін отримав вибух національно-визвольної боротьби. Те ж саме отримали й старці з Політбюро ЦК КПРС, коли взялися формувати \”єдиний совєтський народ з єдиною міжнаціональною мовою спілкування – російською\”.
У сучасній Росії зростають суперечності між Москвою і регіонами, які загрожують єдності держави. А безумна політика Путіна на Донбасі дає приклад невдоволеним представникам регіональних еліт у самій РФ як можна боротися проти центральної влади. Якщо сибірські чи далекосхідні \”сепаратисти\” ще й здобудуть підтримку Китаю, то путінська імперія швидко розсиплеться. Погіршення економічного стану РФ лише поглиблює внутрішні суперечності у ній, погрожуючи цій \”залишковій імперії\” повторенням сумної долі попередниць — царської імперії та СССР.
Містичні знаки
Об\’єктивний аналіз показує — деградуюча Росія іде до розпаду. А прибічники містики знаходять свої аргументи на підтвердження цього. Вони наголошують: небо дає знаки росіянам, що їх чекає велика катастрофа. Серед них називають великі лісові пожежі на Далекому Сході, спалені академічну бібліотеку і дзвіницю монастиря у Москві, пожежу на атомному підводному човні \”Орел\”, постійні аварії російських космічних ракет і багато іншого.
Навіть 9 травня, під час святкової істерії, сталося декілька знакових подій. Коли на Красній площі у Москві йшов помпезний парад, небо затягнула чорна хмара диму — на колишній Виставці досягнень народного господарства вибухнула велика пожежа. У місті Чита під час військового параду загорілася установка зенітних ракет \”Бук\”: саме з такої було збито на Донбасі пасажирський \”Боїнг\”. А у Пермі один із зарядів святкового феєрверку влучив у натовп глядачів…
Згадується, як перед розпадом Югославії на Адріатичному узбережжі раптом спалахнули великі лісові пожежі, яких не було ні до, ні після розпаду СФРЮ. А розпаду СССР передували вибух у Чорнобилі на атомній електростанції, катастрофа пасажирського судна \”Адмірал Нахімов\” та інші великі катастрофи. Все це і насправді є знаки — вони свідчать про серйозні негаразди у суспільстві, грубі порушення техніки безпеки і загальне нехлюйство. Держава починає розвалюватися поступово, і подібні знаки є попередженням про її неминучу сумну долю.
Ігор Буркут, політолог
peredplata
