Хабаро комісаро

Хабаро комісароЗа останні місяці в Україні арештовано 35 військових комісарів за хабарництво. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос повідомив, що у нас є 426 військових комісарів, і «кожен з них, як і кожен українець, грішний».
Боротьба з корупцією і хабарництвом у військових комісаріатах набирає обертів. На Буковині чи не у кожному районі впіймали, запідозрили чи попередили корупцію серед працівників військкоматів.

Розквітло буйним цвітом хабарництво у нашій країні. Куди не кинь оком, усюди сидять хабарники. Хабарник на хабарникові їде й хабарником поганяє. І нема на те ради. Революції й Майдани замість знищення цього гидотного явища у державі, породжують нові сфери для злочинної діяльності корупціонерів та появи нових хабарників. Після Майдану Гідності на другий-третій день у всіх обласних центрах з’явилися люди, котрі всю революцію просиділи по своїх домівках, як щури у дучці, тремтячи від страху. Не встигли ще революціонери повернутися зі столиці, поховати всіх Героїв Небесної сотні, як при обласних радах уже сиділи різні пройдисвіти і створювали комітети антикорупційні, люстраційні, антиреволюційні (?). Аби внести хаос і безлад, таких структур у містах та селах з’явилися десятки. У Чернівцях досі їх діє не менше 7. Як не дивно, активними членами таких організацій, навіть керівниками стали ті, хто сам був хабарником, казнокрадом і дрібним злодієм.
Одного разу під час урочистого відкриття чергового люстраційно- корупційного комітету мені довелося мати розмову з одним ряженим генералом. Він назвав себе керівником цієї структури. Золоті зірки на погонах свідчили про героїчні заслуги перед Україною. Принаймні, повинні би про це свідчити. Тому я запитав люстратора:
– Ви були на Майдані? На барикадах? У якій сотні? Де стояли під час найстрашнішої ночі 19 лютого?
– Ні. Я на Майдані не був жодного разу, – гордо відповів «генерал».
– Може, ви на Донбасі воювали з російськими фашистами, відстоюючи незалежність і цілісність України?
– Ні. Я там не був.
– То маєте освіту люстратора?
– Ні. Не маю. Але людей навчаю. У нас така академія є. Я там викладаю.
– А яких військ ви генерал?
– Козацьких…
– А звання яке маєте військове?
– Прапорщик я…
За цією розмовою спостерігав з десяток «солідних» людей, котрі записалися до люстраційно-корупційного комітету. Вони ще за кілька років до цього з ганьбою були прогнані з вузів за хабарі, з правоохоронних органів за непрофесіоналізм.
Коли справжні патріоти після Революції зайнялися справами — хто на фронті, хто у тилу волонтером чи на своєму робочому місці, — «люстратори» створили мобільні групи штатних мітингувальників. Вони з’являлися там, де треба було дестабілізувати ситуацію, або… заробити на революційних гаслах.
Згодом кількох таких упіймали на хабарах з лісом та на вибіркою гравію з берегів Прута і Сирету. Інші досі ходять з різними гаслами. Вони бувають скрізь, окрім структур, якими опікуються олігарх Фірташ та російські спецслужби.
У центрі Чернівців досі добре живе і процвітає «Сбєрбанк Росії» (він навіть так називається). Його якось сором’язливо кілька разів пікетували, але на тому й розійшлися. До дій, до чину жоден люстратор, жоден «штатний» пікетувальник не вдався. А не треба забувати, що це є банк Путіна, і він фінансував терористів Донбасу. Не виключено, що й досі їх фінансує. Про Чернівцівобленерго газеті «Час» уже набридло говорити і писати. Його власник — знаний у світі українофоб, депутат держдуми Росії Бабаков. І, знову ж таки, ці «люстратори», антикорупціонери та штатні пікетувальнки досі не вдалися до конкретних дій щодо захисту української власності. Росія у Криму все наше забрала собі. Якщо влада неспроможна захистити українське добро, то ті, хто назвали себе люстраторами, антикорупціонерами та штатними пікетувальниками, могли б діяти. Вони ж на фронт не пішли. Напевне, обіцяли тим, хто воює, що будуть захищати Україну і Свободу на місцях. Та, як з’ясовується, на якісь конкретні, реальні дії ці люди неспроможні. Як і не спромоглися вони тоді вийти на барикади, а тепер – на фронт. Роблять вигляд активної діяльності на місцях. Їхня така позиція дуже вигідна різним хабарникам. Особливо тим, які розвелися, наче гриби після дощу, у військкоматах Буковини. За неповний рік чи не у кожному райвійськкоматі вже впіймали хабарників-комісарів і навколокомісарських служок. Виловлювали їх і в області. А потім з’ясовувалося, що до війська брали тільки тих, хто не зміг відкупитися. Тому перші призови були вкрай нездалими. Через те й багато смертей. Зараз трохи налагоджується військова справа у військкоматах. Але вона ще дуже далека до досконалості. Проблеми, які висвітила війна, підтвердили, що спеціалісти у військових комісаріатах не можуть діяти в нових умовах, у новій незалежній державі. Вони зі старої імперії перенесли у наш час найгірші і найнепрофесійніші стосунки військових і держави. А разом з цим — розквіт корупції на війні.
Ця тема стала однією із найболючіших у нашому суспільстві. Бо вона замішана на крові патріотів, котрі ціною свого життя відстоювали волю України. Вони наперекір непрофесійним діям, корупційним складовим військових комісаріатів ледь не голими руками зупинили ворога на Донбасі. Могли його й атакувати. Але, знову ж таки, недолуге вище командне генеральство шкодить українській армії, яка всупереч умовам стає могутньою потугою в Європі та світі.
Я бачив, як кілька років поспіль юні хлопці з УНА-УНСО готувалися до війни. З них насміхалися, їх переслідували. Навіть арештовували, руйнували їхні вишколені табори у Карпатах. А вони робили свою справу.
Зараз унсовці — одні з кращих воїнів в Українських Збройних Силах. Їхні військові інструктори не мають собі рівних за професіоналізмом та ідейною стійкістю.
Зараз не бажано розповідати про те, хто, де і як воює та готує воїнів УНА-УНСО. Закінчиться війна, і вони самі розкажуть про свою ратну справу. Але у зв’язку з розквітом корупції та хабарництва у військкоматах, яловим діям люстраційно-антикорупційних комітетів варто би було в один день змінити всіх до єдиного працівників усіх військових комісаріатів на воїнів УНА-УНСО. Не треба боятися їхньої молодості та максималізму. Вони готові до захисту України скрізь і щодня. Якщо політики та президент зуміють знайти у собі силу та політичну доцільність, вони це зроблять.
Україна та армія від цього тільки виграє.

Петро КОБЕВКО

Новини Партнерів