Вже незабаром нас очікує досить непростий вибір, кому делегувати наші із вами повноваження по місцевому самоврядуванню під час виборів до місцевих рад. Адже всім нам хочеться позитивних змін та покращення життя не у далекому світлому майбутньому, а бодай у найближчі декілька років. Недооцінювати значення місцевих виборів не варто, адже більшість із наших з вами побутових проблем вирішується саме на місцевому рівні. Тож саме від нас залежить чи оберемо ми достойних людей, які будуть спроможні організувати раціональне та ефективне управління міським господарством, чи політичних брехунів та управлінських імпотентів, які в попередні роки протягом не одного виборчого терміну довели свою неспроможність до ефективного керівництва.
Який вибір нам робити, голосувати знову за тих, що вже протягом десятиліть годують нас обіцянками, чи дати шанс новим політичним силам, які ще не скомпрометували себе але і не підтвердили конкретними справами. Непростий вибір. Найпростіше прикинутися страусом. Всі вони брехуни, тож на вибори не іду і ні за кого не голосую. Просте рішення та чи розумне? Знову перекладати відповідальність із себе на «добрих» дядіньок та тітоньок не найкращий спосіб реформувати наше життя.
На жаль не має у нас традиції аналізувати та вчитуватися у передвиборчі програми, бо як не прикро у більшості випадках вони писані наче по шаблону. Наобіцяють золоті гори та молочні ріки, а відповідальності за невиконання своїх обіцянок ніякої не несуть.
Які надії по західній Україні люди покладали на партію « Свобода », а за десять років свого переважного перебування у багатьох місцевих радах вони на жаль не тільки не спромоглися практичними справами довести, що спроможні подолати корупцію та чиновницьке свавілля, а часто – густо самі були замішані у корупційних схемах. Так, як у Чернівцях партія « Батьківщина » більше ніж за десять років своєї більшості у районних радах вона окрім стабільного проведення тушок до рад нічим позитивним не запам’яталась. Кожен рік під їх носом у радах діють корупціонери а вони роблять вигляд, що цього не помічають. Весь їх здобуток у партійному списку то засилля чиновників та партійних функціонерів та діти лейтенанта Шмідта.
Тож все на що на варто сподіватись то на власну самопоміч, людей здатних до радикальних дій та реформ із власною громадянською позицією.
Ярослав Волощук член НСЖ України.
peredplata
