1 грудня відбулася перша сесія Чернівецької обласної ради VІІ скликання. З обраних 64 депутатів присягу прийняли 63. Голова обласної виборчої комісії Микола Каспрук привів депутатів до присяги, яку зачитав найстарший серед них – Василь Телешман, вручив їм посвідчення і значки. На тому свою функцію наразі вважає завершеною. Керувати взялися висуванці тих партій, які набрали найбільше голосів виборців: Іван Шевчук з БПП «Солідарність», Світлана Фочук з ВО «Батьківщина» та Віталій Усик з «Аграрної партії України».
І взялися депутати до виборів голови. Відразу з`явилися дві кандидатури: Фищук від «Солідарності», та Мунтян від «Батьківщини». Люди бувалі, у місцевій політиці не нові. Їх добре знають, вони один одного ще краще знають. Тож довго не говорили, а відразу взялися за бюлетені.
Хоча «Опозиційний блок» вустами Дмитра Павела, який досі ще не спростував свого румунського громадянства, заявив, що не братиме участі в голосуванні. Відразу отримав резонну реакцію від депутата «Самопомочі» Ольги Кобевко. Мовляв, не хочете голосувати, не хочете працювати, а хочете колот робити, розпочатий тоді, коли Опоблок був ще Партією регіонів, то йдіть геть з ради. Опоблок з ради не пішов, але бюлетені взяв і проголосував так, як проголосував. І всі так проголосували: 47 депутатів – за Івана Мунтяна, 14 – за Олександра Фищука. Двоє народних обранців проголосували проти обох кандидатур. Одного я знаю. А 62 тепер кажуть, що той один, якого я не знаю, були саме вони. Брешуть, звичайно!
Перед початком голосування за кандидатуру Івана Мунтяна активно агітував свободівець Віталій Мельничук. Напевне, не за просто так. Розподіл посад згодом покаже, хто за що і скільки це коштує для Буковини.
А тепер з`ясовано, що у Чернівецькій обласній раді міцно об`єдналися проти владної партії всі: від «Свободи» до «Опозиційного блоку». Більше того, навіть депутати самої «Солідарності», цілком можливо, голосували проти своїх. Бо їх у раді є 15. За Фищука – 14. Причому раніше семеро аграріїв ледь не на крові клялися віддати голоси за свого.
Тож початок роботи нової ради ознаменував себе великою зрадою. Як каже вуйко Микола, який знає багато, бо сидить високо, сесію готувала влада. А саме, партія «Солідарність». Тож вона була впевнена, що переможе. Бо і логіка, і закон, і ресурси, і можливості – все в її руках.
Натомість одержала нищівну поразку, яку хочуть виправдовувати різними «договорняками» і т. п. А самі хіба не домовлялися?! Ще й як! Хіба не «Солідарністю» були створені «Наш край», АПУ та «Народний контроль» перед виборами?! Місцева політична еліта від Петра Порошенка виявилася неспроможною об`єднати навколо себе інші політичні сили.
Народний депутат Максим Бурбак вважає, що то «Солідарність» та її лідер на Буковині Володимир Куліш винні у тому, що сталося в обласній раді.
– Це – плювок в обличчя Блоку Петра Порошенка і Володимира Куліша, – говорить народний депутат. – «Солідарність» змушена негайно скликати партійну конференцію і розпочати внутрішньопартійну дискусію.
На ній вже вона має винести вердикт тим, хто занапастив перемогу партії. Бо саме «Солідарність» виграла вибори на Буковині й при цьому цілковито втратила керівництво.
Бо Іван Мунтян, окрилений перемогою з великим відривом від конкурента з одного боку, а з іншого – обтяжений вантажем домовленостей, сів у крісло голови й на своїх заступників подав кандидатури не тих, хто виграв вибори і привів до ради багато депутатів, а тих, хто за нього голосував. Хоча й фракції у них дрібні.
Першим заступником назвав Інгу Маковецьку від Радикальної партії Ляшка, яка взяла тільки 5 мандатів. На відміну від 15 «Солідарності» та 7 АПУ.
Останні вчинили бунт і покинули приміщення сесійної зали. Іван Мунтян не встиг назвати ще кандидатуру на заступника від «Свободи». Сесію припинив і депутатів розпустив до якогось іншого дня.
Коли стихли баталії, можна спокійно проаналізувати те, що трапилося в Чернівецькій обласній раді.
Перше – це те, що наша область має найбільше фракцій – 13. І вони зараз відіграють основну роль у формуванні влади. Тепер зрозуміло, що на рівні столиці «Батьківщина», «Самопоміч» і Радикальна партія Олега Ляшка домовилися про висування і підтримку єдиного кандидата на голову. Вони ж-бо входять у провладну коаліцію у ВРУ. Інші партії зорієнтувалися уже на місці. Місцеві лідери провладних партій «Солідарності» та «Народного Фронту» виявилися недолугими і слабкими. Вони не зуміли об`єднати навколо себе депутатів навіть зі своїх фракцій. Уже не говорячи про чужих. Тим більше, що всередині фракції йде боротьба не на життя політичне, а на смерть, між фронтовиками і порошенківцями.
Після провального голосування в обласній раді фракція «Солідарність» не має майбутнього у цьому складі. Якщо 7 аграріїв проголосували за Фищука, то з його фракції – тільки 7. Тобто 8 депутатів повинні скласти свої мандати. Хто винен? Нехай між собою вирішать. Очистяться. І тоді можна буде говорити про майбутнє. Не зроблять цього – приречені на подальші поразки та упослідження. Бо як можна поважати тих, хто продає та зраджує своїх?!
Далі розвиток подій може відбуватися таким чином: влада в особі «Солідарності» та «Народного фронту» змушена повернути лицем до себе тих, кого створила: «Народний контроль», АПУ, «Наш край» та… Опоблок. А потім рахувати голоси і відповідно діяти. Тобто змусити голову облради Івана Мунтяна рахуватися з фракціями, корі виграли вибори. Він змушений буде на першого заступника подати кандидатуру від «Солідарності», на заступника – від Аграрної партії України. Коли станеться так, тоді малі фракції розсипляться, як пісок у пустелі. Бо «Батьківщина» не зможе їм видати обіцяне. І тоді голова залишиться без прикриття.
Якщо так не станеться, тоді можливий найжорсткіший варіант примусу голови слухатися тих, хто виграв вибори. А це можливо тільки за умови зривання сесій. Згідно із законами, якщо сесія не відбудеться у якийсь період, рада перестає бути дієздатною і саморозпускається. Тобто ми можемо мати вибори на Буковині вже через півроку.
Але насамперед всі, хто причетний до програшу «Солідарності», повинні зрозуміти, що вони зганьбили не тільки себе, а й президента. Тому негайно мусять подати у відставку з державних та партійних посад.
А зараз ми стоїмо перед створенням МММ (нічого спільного з фінансовою пірамідою Мавроді не має). Це перші букви прізвищ можливих і дійсних керівників Чернівецької обласної ради – Мунтян, Маковецька, Мельничук.
І все. Поки що.
Петро Кобевко
Р.S. Окрилені успіхом першої перемоги в обласній раді, вчорашні опозиціонери в особі «Рідного міста», «Нашого краю», «Опозиційного блоку» і їм подібних зроблять спробу взяти у свої руки Чернівецьку міську раду. Вони вимагатимуть посаду секретаря міськради. Михайлішин уже озвучив цю вимогу. Зараз «Рідне місто» підсилене уже «Батьківщиною». Воно стоятиме на своєму. Коли у міського голови Каспрука закінчаться вагомі аргументи і кандидати на посаду секретаря, опозиціонери, котрі уже влада, виставлять свого Продана. Потім вони знімуть Каспрука. І буде нам «Федорук-2».
Юрист Руснак уже стоїть під дверима міської ради. Чекає…
P.P.S. За тиждень до першої сесії обласної ради газета «Час» передбачила подібний сценарій розвитку подій. І своїми методами спробувала змалювати те, що станеться. Тоді ми показали, що в області буде матріархат. Але не це головне: було озвучено, які партії візьмуть керівництво областю в свої руки. Зокрема, «Батьківщина» – голову, «Самопоміч» – першого заступника, РПУ Олега Ляшка – заступника. З огляду на те, що «Самопоміч» відмовилася від посад у вищому керівництві областю, на арену вийшла «Свобода». Її представник Віталій Мельничук, виступаючи перед депутатами, підтримав подібний розклад керівних сил. А згодом озвучив, що його партія підтримує Маковецьку на посаді першого заступника голови обласної ради.
Читайте «Час», панове! І думайте!
peredplata
