ГНИЛЬ РОЗОРЮЄ КРАЇНУ

ГНИЛЬ РОЗОРЮЄ КРАЇНУУкраїнці в останні роки стали найбіднішим народом Європи, хоча наша країна має серйозніші ресурси, ніж десятки інших європейських держав. Чому? А тому, що чверть століття поспіль нас грабували вихідці з совкової номенклатури та їхні колеги з кримінального середовища, які разом утворили новий клас правителів – олігархів та вищого чиновництва. За своїми моральними якостями, рівнем інтелекту і управлінськими здібностями він значно поступається тим, хто міг би насправді стати політичною елітою Української держави. Але має достатньо нахабства, підлості та уміння інтригувати, й навіть фізично знищувати своїх конкурентів. Людського там дуже мало, скоріше видна риб\’яча холоднокровність і невірогідна зажерливість. От і отримали ми правителів – товстожлобиків, тісно пов\’язаних з такими же постсовками із сусідньої Росії та інших колишніх \”республік-сестер\”.

Конфлікти інтересів

Для товстожлобиків характерною є відсутність стратегічного мислення, уміння планувати розвиток країни. Замість цього – лише хапальний інстинкт. Збиваючись у зграї, вони жадібно заковтували все, до чого дотягалися. Але ресурси країни не безкінечні, тому конфлікти між зграями стали неминучими. Останній виявився дуже кривавим. \”Донецька сім\’я\” намагалася зжерти всю Україну, проте інші зграї об\’єдналися, щоб побільше залишити собі. Коли спалахнуло народне повстання проти Януковича, вони матеріально допомогли повсталим. Але після народного успіху на Майдані старі сили знову взялися ділити багатства країни між собою.

А Янукович з награбованими мільярдами втік до Росії. Саме кремлівські жлоби є справжніми хазяями українських жлобиків, і Україну вони грабували разом. Коли вкрай непопулярний український прем\’єр Яценюк зумів відмовитися від прямої закупівлі російського газу, з\’ясувалася цікава річ: більшість доходів московського \”Газпрому\” формувалася за рахунок українських грошей! А скільки ще всього нез\’ясованого…

Кремль розуміє, що без контролю над Україною він не зможе грати омріяну роль \”великої держави\”, і намагається зберегти свої панівні позиції у нашій країні. Відтак розв\’язав гібридну війну проти України, маскуючи її під \”внутрішній український конфлікт\”. Гинуть люди, руйнуються матеріальні цінності. А у Кремлі саме і планувалося повне розорення України, перетворення її на купку ворогуючих удільних князівств, якими керуватимуть з Москви.

Розорення відбувається не лише через бойові дії, і навіть не стільки через них. Наші багатства постійно розкрадаються: Україну нещадно грабують і прямі вороги, і замасковані. Сотні мільярдів доларів вивозяться з країни в офшори, а не вкладаються у розвиток економіки, науки, освіти, культури. А це веде до невпинної деградації. СССР згнив, але його гниль продовжує отруювати наше життя. Позбавитися її нелегко: мертвеці чіпляються навіть за старі символи і назви, тим більше не бажають втрачати контроль над ключовими сферами українського життя. Кремль їх всіляко підтримує, і особливу увагу нині приділяє підриву морального духу українців. Нас залякують \”неминучістю прямого удару російської армії\” – мовляв, нинішня активізація бойовиків на Донбасі свідчить про підготовку російського наступу на всьому фронті. А чи вистачить їй сил?

Палиця на два кінці

Росія нездатна вести війну на декілька фронтів, їх же нині два: у Сирії її війська залишилися, незважаючи на запевнення Путіна про їхнє виведення. Кремль розгортає терористичну війну проти європейських країн – за терактами у Франції і Бельгії проглядається російський слід. Навіть недавній вибух у польському Вроцлаві пов\’язаний з арештом московського шпигуна у Польщі. А проведення подібних операцій потребує чималих затрат, грошей же на них через західні санкції у російській скарбниці помітно меншає.

Ще й потенційні союзники Москви не бажають грати за нав\’язаними їм правилами. Не вдалося Кремлю розпалити нову війну між Азербайджаном і Вірменією: обидві держави припинили збройні зіткнення і почали шукати мирний вихід із \”замороженого конфлікту\”. Азербайджан швидко зближується з Грузією і Туреччиною, проводячи з ними спільні військові маневри виразно антимосковської спрямованості. До того ж США розміщують на грузинській території свої військові частини. Потенційний \”Кавказький фронт\” для Кремля вже означає пряме зіткнення з НАТО, що гарантує неминучу поразку.

Останнім часом виникла небезпека ще одного фронту – казахстанського. У цій країні різко зросла соціальна напруга, фахівці не виключають народного повстання. Падіння світових цін на нафту боляче вдарило по бюджету країни, що негативно позначилося на життєвому рівні рядових казахстанців. Людей стривожила і перспектива продажу казахстанських земель сусідам-китайцям. А тут ще загострилися відносини етнічних казахів з російськомовним населенням країни. Московські ЗМІ вже розповідають про \”наступ казахських націоналістів на права росіян у Казахстані\”. У повітрі засмерділо \”Семипалатинською Народною Республікою\”, тож офіційна Астана мусить бути готовою до серйозного конфлікту з агресивним сусідом.

Путін сам створює \”вороже кільце\” навколо своєї держави. А де брати гроші на ведення війни? Адже сучасні війни є дуже затратними, вони вимагають багатьох мільярдів доларів і здатні повністю розорити навіть державу-агресора. Правда, за старовинною ординською звичкою росіяни грабують території, куди входять їхні війська – так робили 2008 року в Грузії, так роблять нині на Донбасі. Проте цих грошей не вистачає. Треба шукати нові джерела.

Нещодавно російські політики висунули ідею: звинуватити Німеччину та її союзників у \”геноциді російського народу\” у 1941-1944 рр., і примусити їх заплатити Москві величезні компенсації. Вигадали термін \”євро-нацисти\”, яким обзивають німців, італійців, румун, угорців, словаків та деяких інших, і вимагають від них грошей. Підключили своїх ручних істориків, які \”довели\”, що в окупованих гітлерівцями областях РРФСР було знищено людей більше, ніж в Україні чи Білорусі. Але такі \”підрахунки\” у міжнародних судах навряд чи визнаватимуться, тож використовувати їх будуть для лише внутрішньої пропаганди. «Зрубити бабла» з європейських лохів кремлівським шулерам не вдасться. А от накраденого ними у власного народу європейські та американські суди можуть і позбавити.

Палиця виявилися на два кінці. Доки Кремль лякає українців розширенням бойових дій проти нас, на його південних і східних кордонах визрівають реальні небезпеки для самої Росії. З агресорами панькатися не бажає все більше зарубіжних політиків, і розширення агресивних дій Кремля може наштовхнутися на могутній скоординований опір. Намагаючись розорити Україну, путінський режим натомість розорює власну державу, наближаючи тим самим свій кінець.
Ігор Буркут, політолог

Новини Партнерів