У селі Погорілівка, що на Заставнівщині, нещодавно через земельну ділянку побилися два місцевих мешканці – учасники бойових дій, котрі захищали кордони України в АТО. Найбільше дивує те, що чоловіки, що добре розуміються у бойовому братстві і клялися підтримувати один одного, котрі вочевидь ще недавно ризикували власним життям, на мирній території (!) ніяк не можуть поділити землю.
– Я демобілізувався на початку вересня 2015 року, – розповідає інвалід війни 3 групи Володимир Рябой. – 13 вересня звернувся до сільського голови Погорілівки Галини Зонникової з заявою виділити мені, учаснику бойових дій, вільну станом на цей час земельну ділянку площею 1, 75 га в урочищі «Тік» на околиці села (поза межами населеного пункту). Голова заяву прийняла, однак на засідання виконкому це питання впродовж тривалого часу не виносила…
За словами пана Володимира, він неодноразово перепитував, на якому етапі перебуває розгляд його звернення, однак конкретної відповіді не було. А якось Галина Георгіївна повідомила, що є, мовляв, земля в урочищі «Думка», але там все заросло і, аби вона стала придатною для ведення сільського господарства, треба спочатку викорчувати зарості. Згідно закону, учасник бойових дій має право на отримання вибраної особисто ділянки, котра на момент звернення не перебуває в оренді і не має інших претендентів на приватизацію…
Саме тому чоловік звернувся до районних земельників, а ті, в свою чергу, запросили у голови план-викопіювання та позицію землі, про яку йшлося у заяві. Однак Галина Георгіївна навідріз відмовилася надати документи на вибрану ділянку. Володимир каже, що знає напевне, чому керівник громади так повелася: вже впродовж тривалого часу її родина нелегально, за словами чоловіка, обробляє ту землю. А тому віддати у хорошому місці розроблену ділянку – означає самому залишитися без певного прибутку. Рябой не здався. Тим паче, що за цю ділянку ніхто досі не сплачує жодних податків. Ніхто не звертався до Держгеодастру за дозволом на розроблення проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки та її приватизацію. А отже, вона нічия. Тому він має на неї право.
Візит до обласних земельників дав учаснику бойових дій бажаний результат: після того, коли на кілька запитів з сільської ради до області не надійшло жодної відповіді, керівник управління геокадастру Юрій Ватаманюк без згоди Галини Зонникової (нагадаємо, що ділянка розташована за межами населеного пункту) видав дозвіл на виготовлення Рябим технічної документації. Однак це лише «приказка». Справжня «казка», до всього з поганим кінцем, була попереду. Як тільки з земельної організації прибув спеціаліст, аби виміряти та «відбити» межі, на полі з`явилися і сама сільська голова, і її чоловік, і син – також учасник бойових дій, прикордонник. Були й ще троє сільських АТО-вців. Родина голови почала заважати земельному спеціалісту виконувати свою роботу, родина Володимира Рябого відштовхувати «опонентів». Зав`язалася бійка, яка закінчилася терміновою госпіталізацією подружжя Рябой.
Після виписки зі стаціонару Володимир Рябой звернувся до суду. Поки тривають слідчі дії, чоловік запросив іншого земельника для виконання відповідних робіт, адже час не чекає – треба встигнути виготовити документи на право власності та вже готувати землю для посіву. І знову картина вийшла ідентична (за винятком бійки, звичайно, оскільки для підтримання громадського порядку обурений такою поведінкою голови села АТОвець запросив дільничного).
Обурюється і керівник Погорілівки Галина Зонникова: «Не лише він один у нас учасник бойових дій. Я маю зарезервовану ділянку для 10 АТОвців, площею 10га. Кожному має дістатися по 1 га. А він хитромудро обійшов стороною порядок і незаконно отримав цю земельну ділянку. Він – учасник війни, але ми ще будемо його перевіряти – всі мають законне право…Вони (родина Рябой, Н. Б.) мають 65 сотих до господарського двору, та ще й вимагають 1га 75 сотих, а за законом має бути не більше 2 га землі…
Всі хочуть саме цю ділянку, їм відмовили. Я не перешкоджала вимірюванню – спеціаліста не допускали самі АТОвці. Бо земля виділена на одному масиві для всіх. Ця ділянка, до речі, за законом перебуває під господарськими будівлями і не може бути виділена для ведення сільського господарства…А начальник управління Держгеокадастру у області Ватаманюк каже, що мав всі підстави, аби надати дозвіл на виготовлення документації Рябому. Мій старший син також звертався, аби йому виділили цю ділянку в оренду, але отримав відмову, бо земля (за документами) перебуває під господарськими будівлями. (Насправді господарські будівлі там розміщувалися ще за радянських часів, але були розібрані на паї. Станом на цей час Володимир Рябой має довідку районних земельників, що ділянка перебуває під ріллею, Н. Б.)
Тепер за цією ділянку звертався мій молодший син, також АТОвець, прикордонник. І довідку про те, що ділянка під ріллею, у Заставні видавали саме йому, а не Рябому. Як вона опинилася у нього – не знаю. Витягли, мабуть, з синової папки (?!)…
Він орендує землю в іншому селі, і йому відмовили. А взяв її в оренду ще до того, як пішов в АТО…Зараз мій молодший син – єдиний, хто першим пішов в АТО з села. А Рябой в АТО не був, він в «Айдарі» був 3 тижні… Мій син хотів вирішити все по-людськи. Хотів відмовитися від оренди у сусідньому селі… Рябой жодного дня не працював у колгоспі…Хто він такий, що йому треба виділити 1,75га, а іншим – по 1 га? Він що, найхитріший?»
Наразі, за словами Галини Зонникової, її син- АТОвець також звернувся до правоохоронців. Працює адвокат. Відкрито провадження, триває слідство. Хто діє законно – керівник громади села чи Держгеокадастр та кому врешті дістанеться «земля розбрату» на околиці Погорілівки, дізнаємося згодом. А поки що боротьба за неї триває.
Наталія БРЯНСЬКА
peredplata
