РОЗХИТУЮТЬ СИТУАЦІЮ

РОЗХИТУЮТЬ СИТУАЦІЮ 17 липня під стінами Софії Київської відбулася хресна хода, у ході якої вірні з образами і хоругвами фактично провели політичний мітинг проросійського спрямування. Вони співали гімн Російської імперії \”Боже, царя храни!\”, робили заяви на підтримку Москви. УПЦ Московського патріархату негайно відмежувалася від цього дійства, оголосивши його провокацією. Що ж відбувається?
Хресна хода чи демонстрація сили?
А на Київ зі Сходу і з Заходу України вже не перший тиждень поспіль рухаються колони вірян Московського патріархату, які планують 28 липня провести в місті масові заходи, присвячені черговій річниці хрещення Русі. У багатьох киян це викликає тривогу – очікують масштабних провокацій. Адже люди ще не забули, як декілька років тому приїжджав на подібні святкування з Москви патріарх Кирил, а в його почті був той самий відставний полковник Гіркін (Стрєлков), який 2014 року зі своєю розвідувально-диверсійною групою розпочав кровопролиття на Донбасі. Віри людям, що вчинили подібне, бути не може, і нічого доброго від них не очікують.
Нинішня хода, організована Московським патріархатом, відбувається під гаслами миру. Але доки \”миротворці\” рухаються на українську столицю, постійно загострюється ситуація на Донбасі, де російські окупанти разом зі своїми найманцями наносять артилерійські удари по українським позиціям, застосовуючи заборонену Мінськими домовленостями важку техніку. Режисер цих двох дійств один і той же, і його ліва рука дуже добре знає, що робить рука права. А справа робиться одна – Москва намагається продемонструвати свою силу, щоб залякати українців і примусити нас здатися.
Спроба військового перевороту?
Народний депутат Лещенко попередив українське суспільство про можливість військового перевороту в країні за участю добровольчих батальйонів. Це повідомлення викликало чималу тривогу. Проте міністр внутрішніх справ Аваков спробував заспокоїти громадськість тим, що його відомство не має інформації про підготовку такого виступу. У будь-якому випадку стабільності державі все це не додає. А саме Москва зацікавлена у розхитуванні ситуації в Україні, щоб послаблювати нас і тримати у постійній напрузі.
Одночасно справжня спроба військового перевороту днями відбулася у сусідній Туреччині, і супроводжувалася вона чималими людськими жертвами. Спроба виявилася невдалою – народ не підтримав заколотників, навпаки, рішуче виступив проти них. Військові заявляли, що вони хочуть захистити демократію від президента-авторитариста, проте розуміння в суспільстві не знайшли. Нині світ намагається розібратися у тому, що насправді відбувається в Туреччині, і чим ці події загрожують іншим країнам. Як і слід було сподіватися, оглядачі відразу почали шукати російський слід. Ніби навіть знайшли: заколотники користувалися російськими системами зв\’язку під час проведення своєї операції.
Минуле без бою не здається

Понад два роки ми страждаємо від російської агресії, тож схильні у всіх негативних явищах насамперед вбачати \”руку Москви\”. Коли 14 липня, під час французького національного свята, терорист спрямував вантажівку на великий натовп святкуючих у Ніцці, чимало людей відразу почало звинувачувати у цьому варварському акті російські спецслужби. Тим більше, що вину за масове вбивство невинних взяла на себе \”Ісламська держава\”, у створенні й підтримці якої нерідко підозрюють саме Москву. Правда, нині з\’явилася інформація, що 31-річний виходець з Тунісу, що здійснив цей жахливий злочин, страждав на психічне захворювання і не пов\’язаний з організаціями войовничих ісламістів.
Можливо, цей конкретний випадок і має іншу причину, ніж попередні серії терористичних актів, вчинених саме войовничими ісламістами. А появу самого явища цього тероризму дослідники пов\’язують з діяльністю радянських спецслужб у 60-і роки минулого століття. Тоді СРСР намагався взяти під свій контроль арабський світ, щоб використати його проти свого головного геополітичного конкурента – США. Радянська пропаганда звинувачувала Сполучені Штати у підтримці \”ізраїльських агресорів\”, і оголошували США і Ізраїль \”сіоністськими державами\”. Проти них і спрямовувалося вістря ісламістського тероризму. А навчали і озброювали терористів як радянські спецслужби, так і розвідки країн \”соціалістичного табору\”, що знаходилися під повним контролем СССР. Хоча Союз розвалився чверть століття тому, породжені ним терористичні структури залишилися.
Нині Кремль намагається відновити могутність колишнього Совєтського Союзу, використовуючи старі напрацювання. Він повністю занурений у минуле і прагне повернути туди і весь світ. Проте життя пішло далеко вперед, і подібною ностальгією страждають лише ті, хто відстав від нього безнадійно. На жаль, схибнуті на минулій величі є нашими сусідами, і українцям доводиться страждати через їхні амбіції. Минуле ставить опір, і це не обіцяє нам спокійного життя у найближчому майбутньому. Будьмо ж готові до нових випробувань.
Ігор Буркут

peredplata