Цього разу народний депутат України, голова фракції «Народний Фронт» у ВРУ Максим Бурбак говорив з журналістами без присутності Миколи Федорука.
– На Буковині у ці дні ми бачимо реванш регіоналів, – з тривогою говорив Бурбак. – Тут вони заховалися у партіях ВО «Батьківщина» та «Наша Україна». Це – вчорашні тушки. Як ви думаєте, чому голова обкому ВО «Батьківщина», голова облради Іван Мунтян досі не звільнив з посади тушку і корупціонера Валентина Маніліча?
Бо сам такий. Максим Бурбак дослівно так сказав. Але подібний висновок з того, що діється в області, зробити можна.
Тут скрізь «свої люди». Вони – куми і свати один одному. Вчепилися за владу і не дають молоді творити добро. Нині ці люди стали на межу сепаратизму. Тільки через надмірну любов до своїх посад. Хіба активний регіонал Михайло Гайничеру відрікся від претензій на подальше керування областю? Ні. Не може напряму. Так через Мунтяна, Мельничука, Маковецьку.
– Це ж не жарти, аби у президії обласної ради сиділо троє опозиціонерів, – продовжує Максим Бурбак. – Нині «Свобода», БЮТ і Радикальна партія Олега Ляшка перебувають в опозиції й на чім світ стоїть критикують владу. А вони керують і своє оце керування критикують. Так люди зі здоровим глуздом не чинять.
Більше того, через рік після виборів Максим Бурбак переконався, що списки кандидатів до рад на Буковині між собою узгодили Куліш від НУ, а тепер БПП «Солідарність», Мунтян від ВО «Батьківщина» і Папієв від партії регіонів, тепер від «Опозиційного блоку». Вони перемогли на виборах. І почали керувати областю. Швидше за все, шкодити…
Але буковинська громада дуже толерантна до різних політичних пройдисвітів.
– У нас є приклад, коли у Сторожинці мер Карлійчук двічі зраджував громаду. І вона двічі йому прощала. Напевне, діє за біблійними законами, коли Петро Ісуса тричі зраджував, поки півень не запіяв. А Карлійчук перший раз вирішив піти на пенсію. Бо пенсію тоді було вигідніше одержувати, аніж зарплату голови. Потім «передумав», і його знову обрали головою. Згодом він наколобродив з об’єднанням громад. То категорично від них відмовлявся, то знову їх сприймав. Нарешті змушений діяти за законом. І так, як людям треба.
Знову ж таки, йому все простили. Отак буковинці прощали комуністам, регіоналам та іншим. Це не є толерантністю. Швидше, байдужістю і недалекоглядністю. Бо ці старі кадри заважають руху вперед.
Далі Бурбак розповів про те, що разом з Федоруком добиваються виділення 85 млн. грн. на добудову перинатального центру. Хоча наполягає, аби за злочинну халатність там відповіли посадові особи та бютівець Пуршага. Адже саме з їхньої вини обладнання досі іржавіє під дощами і немає центру.
– Дивно, що саме бютівка Альона Гливко закинула депутатам докір, нібито вони нічого не роблять для добудови перинатального центру, – сказав Бурбак. – А свого однопартійця й не помітила. Бо саме ми добиваємося виділення 85 мільйонів. У той же час Пуршага і його структури зволікають зі спорудженням цього украй потрібного Буковині медичного закладу.
У бессарабських районах, де Василь Козак зі своєю аграрною партією керують, в останні місяці активізувалися нападки на Бурбака. Підключили місцеву недороздержавлену пресу. Цікавим був випадок, коли голова Кельменецької райради аграрій Іляш зі всією аграрно-селянською скромністю паплюжив Бурбака як капіталіста-глитая. А після того сів у свій джип за 100 000 доларів і поїхав у своїх справах.
Там взагалі справи доведені до абсурду.
У селі Комарів футбольна команда виходить на ігри у футболках з написами «За Семенюка». Хто забув, нагадаємо: Семенюк – регіонал, пасинок Папієва, який тут балотувався колись до верховної ради.
Не оминув Бурбак і справи Білика. Її все ж вдалося повернути на дорозслідування.
– Людям треба повернути віру в справедливість, – сказав нардеп. – Бо троє студентів засуджені за справою Білика. Їхні долі зламано. А він тут ні при чому?! Так не буває і не повинно бути. Мене у цьому плані цікавить позиція прокурора області пана Якимчука. До речі, він єдиний у Західній Україні поки що залишився на посаді зі старих кадрів.
Де справи по обшуках у лісників? По вирубках і вивозу деревини? Нема. Тому для чого було так гучно заявляти про боротьбу з розкраданням лісів у Карпатах?!
У місті нема порядку. І не буде. Бо Фірташ і Борисов з останніх сил вчепилися у Чернівці, як вош кожуха. Це їхній останній політичний і бізнесовий прихисток. Василь Продан і «Рідне місто» – дрібні виконавці волі олігарха. Але вони шкодять Чернівцям. Місто не розвивається. Воно перетворилося у суцільний базар. На вулиці Зеленій уже продають м’ясо, овочі, фрукти з могил.
Тому нардеп не відступає від того, що всіма силами добиватиметься перевиборів у Чернівцях – і депутатів, і мера.
А нас чекають тривожні часи. Вони припадають на 15 листопада та на середину грудня.
15 листопада українці одержать перші платіжки за комірне, тепло, воду, газ, електрику.
У грудні прийматимуть бюджет. Переживемо ці часи – будемо жити. А якщо ні? То ні!
Петро КОБЕВКО
peredplata
