Газета «Час» упродовж останніх місяців не раз писала, що свати і зять губернатора Фищука «підведуть під монастир». А, може, й до „цугундера” доведуть.
Не вірив Фищук. А даремно. Бо наші журналісти таки професіонали, не те, що він. І вони знають, де взяти інформацію.
Навіть минулого тижня газета подала інформацію про те, що в області цілий місяць працювала комісія від Кабінету міністрів України:
«Об’єкт перевірки – губернатор та його свати і зять. Також перевіряють, чи не замішаний Фищук у корупційних схемах. Зокрема, у контрабандистських переміщеннях товарів через кордон. Знищення лісів у Карпатах, вивезення гравію з русел гірських річок, розбазарювання коштів ЄС, виділених для спорудження пунктів пропуску «Дяківці» та «Красноїльськ». Комісія завершила роботу 1 березня. Через місяць буде рішення».
Сьогодні доведеться визнати, що газета «Час» помилялася. Не через місяць буде рішення, а значно раніше.
У вівторок зранку, 6 березня, на десятках адрес у різних кінцях області та у Чернівцях почалися обшуки. Їх проводили правоохоронці Тернопільської області. Напевне, були задіяні і чернівецькі та столичні спеціалісти.
Обшуки велися у квартирі, де проживає донька губернатора Фищука. Хоч як я не намагався отримати інформацію, правоохоронці мовчали, як партизани. (Добре, що хоч не били, – авт.)
Коли виходили з квартири доньки Фищука, вдалося дізнатися, що обшуки проводить управління захисту економіки у Тернопільській області. Що знайшли? Скільки? І яке воно? Ніц не сказали.
У цей же час тривала спецоперація в офісі № 14 по вулиці Головній, 265-в. Там знаходяться митні брокери. Це посередники між митницею та суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності.
Отож там митним брокером була і є сваха губернатора Валентина Ліщук. А суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності дуже часто виступає її син Олексій та чоловік Іван, тобто зять та сват Фищука.
Коли мені вдалося зайти у приміщення, де проводився обшук, там сидів добрий десяток чоловіків і жінок.
– Тут посторонній, – вигукнула якась жінка.
– Я – журналіст, – кажу. – А не посторонній.
– Негайно вийдіть! – Сказано так, що мені не залишалося іншого виходу, як покинути брокерську контору.
Швидко виштовхнули в коридор і зачинили двері на всі замки.
Переді мною виріс кремезний мовчазний чоловік.
І знову ніякої інформації.
Знаходжу кабінет заступників директора. Там сидить один із них.
– В офісі №14 працює Валентина Ліщук? – запитую.
– Так, – відповідає один із заступників брокерів. – Але дані про це я не можу надавати.
– А там нема ніяких сепаратистів, зброї, наркотиків? – трохи провокативно запитую.
– Та ви, що?!- дивується. – Там митні брокери.
– А чому там зачинено і нікого не впускають?
– Якщо я здав квартиру, то це не означає, що він злочинець, – пояснив посадовець. – Він мені платить за оренду справно. А чим він займається, то нехай собі правоохоронні органи взнають.
– То там є сваха губернатора? – все ж надіюся отримати хоч якусь інформацію.
– А я звідки знаю, – каже чоловік. – Я з ними за столом не сидів. Вони мені заплатили справно. Та й все. А інше мене не цікавить.
І все ж таки мені пощастило отримати сяку-таку інформацію. Це був випадок.
Коли вже хотів іти з брокерської контори, до дверей офісу № 14 впевнено підійшов сивий чоловік, рішучий і впевнений. Він щось прошепотів охоронцю біля дверей і той пропустив.
– Подзвоніть,… він знає там, – каже сивий чоловік.
– А ви хто? – питаю.
– Пан НІХТО, – з іронією відповідає чоловік.
– Якщо ви «ніхто», то чому вам дозволено заходити у кімнату, де проводяться слідчі дії? Ви хіба маєте відношення до цього офісу?
– А ви маєте відношення якесь? – замість відповіді запитує мене, ніби ми не у Чернівцях, а в Одесі. – Тоді вам нема що тут шукати.
– Як тоді мені одержати інформацію про слідчі дії? – запитую.
– Ви читайте пресу, – знову іронізує сивий чоловік.
– Так я її пишу…
– Ви бріхні (брехню, – П.К.) пишете, – впевнений у своїй правоті сивий чоловік.
– А ви звідки знаєте?
– Бо ви не пишете за контрабандистів, не пишете за Салагора, який кришує її і платить вам бабки (гроші – П.К.).
– Скільки? Коли?
– Ви проплачений Салагором і Ванзуряком!
– До чого тут ще Ванзуряк?
– Бо є Саакашвілі, – прорік чоловік. – І ви робите все, щоби Салагор пішов депутатом від Саакашвілі.
Отакої! Почали ми за сваху, а закінчили Саакашвілі.
Я б не описував так детально всю розмову з сивим і грубим чоловіком, якби не дізнався, що це був сват Фищука – Іван Ліщук.
Коли він виговорився, як хотів, розвернувся і пішов. Напевне, пішов скаржитися своєму сватові, губернатору Буковини Олександрові Фищуку. На журналістів, які не пишуть про контрабандистів, на Салагора, на Ванзуряка, на Саакашвілі і на… увесь світ.
І все ж таки, це не жарти, коли у родини губернатора є якісь проблеми, де задіяні сотні правоохоронців, проводяться обшуки і т. д. Спробував запитати самого Фищука. Але того дня він не піднімав слухавку.
Хоча згодом почав реагувати на те, що проходило.
Перший коментар він дав колегам з молодіжної газети: «Обшуки проводили, це правда. Проходили у моєї доньки та у моїх сватів. Правоохоронці сказали, що проводять обшуки у зв’язку з кримінальним провадженням, яке порушене у Тернополі. Вона (дочка) попередила правоохоронців, що вона з колишнім чоловіком на тій квартирі не проживає уже два роки. Вони провели обшуки. А після цього поїхали. Забрали два чи три кнопкових телефони, якими гралися діти. І на цьому все закінчилося».
Напевне, так би хотілося губернаторові, аби закінчилося. А про телефони він також не випадково заговорив, як і про «колишнього» чоловіка, як і про те, що «2 роки не проживають на квартирі».
Як нам вдалося дізнатися, саме мобільні телефони використовують контрабандисти для своїх оборудок. Тому є сумнів, що якихось 2-3 телефони взяли, якими «гралися діти». Хоча для Фищука «діти» – це й донька, і зять. Тільки їхні ігри можуть бути дорослими і небезпечними.
Це вже з’ясує слідство.
А вже через день, вночі о 22 годині 34 хвилини прес-служба ОДА подала інформацію під заголовком «Зважаючи на останні публікації в ЗМІ з приводу обшуків, які ЗМІ пов’язують з головою ОДА Олександром Фищуком, прес-служба повідомляє наступне».
З цього заголовку виходить, нібито, якби обшуки проводилися таємно і про це ніхто б нічого не знав, ЗМІ би промовчали, то й прес-служба би мовчала. А так вона відразу свої повідомлення асоціює не з самим фактом обшуків, нагадуємо, у близьких родичів губернатора, а з повідомленнями у ЗМІ. Мовляв, якби журналісти і преса промовчали, то й ми би зробили вигляд, що нічого не сталося. Але тепер уже ніякий вигляд неможливо зробити.
„До голови облдержадміністрації надійшли звернення від громадських організацій, в яких ішлося про вчинення злочинів у сфері службової діяльності керівником Управління захисту економіки в Чернівецькій області Департаменту захисту економіки НП України Іваном Тичиною та начальником Чернівецької митниці ДФС Миколою Салагором, передбачених Кримінальним кодексом України стаття 364 (зловживання владою та службовим становищем), 365 (перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу), 367 (службова недбалість).
Вказане звернення, на виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» голова обласної державної адміністрації Олександр Фищук відправив у відповідні міністерства та НАБУ для перевірки викладених фактів та вжиття необхідних заходів.
«Не виключаю, що відправлені матеріали могли послужити причиною так званих «дзеркальних заходів» у вигляді обшуку в моєї доньки. Тим паче, що обшуки проводило Управління захисту економіки у Тернопільській області, мабуть, колеги вирішили заступитися за своїх», – заявив голова облдержадміністрації О.Фищук.
Прикметно, що на одному з телеканалів ситуацію з обшуками коментував фігурант звернення громадських активістів – керівник Управління захисту економіки в Чернівецькій області Іван Тичина, проти якого прокуратура відкрила кримінальну справу».
Губернатор робить спробу зіпхнути все зі здорової голови на хвору, з себе на Салагора та Тичину…
В управлінні захисту економіки у Чернівецькій області повідомили, що обшуки проводилися у рамках розслідування «тяжких та особливо тяжких економічних злочинів».
Обшуки проводяться тоді, коли є кримінал. Тому все, що досі говорив про родину губернатора Салагор малесенькі квіточки. Ягідки ще будуть.
Петро Кобевко
З джерел, яким ми довіряємо, стало відомо:
– Окрім перевіряючих з Кабміну на Буковині «працювали» опери НАБУ. Після праці з’явилися правоохоронці з Тернопільщини.
– На дні народження Фищука Максим Бурбак запропонував губернатору добровільно написати заяву на звільнення. Той не погодився. Але це не вплинуло на подальший розвиток подій в області. А навпаки…
– У вівторок, 6 березня 2018 року, Фищук зателефонував Бурбаку (на той час Максим Юрійович перебував у Празі) і звинуватив його у тому, що проводяться обшуки у родині губернатора. На це Бурбак відповів: «Я тут ні при чому. Я цього не робив». Фищук знову не повірив. Але це було сказано правдиво.
– Окрім обшуків у квартирі доньки та в офісі свахи, спецоперації проводилися ще за двома адресами у селі Черепківка. Глибоцького району. Одна адреса – це житловий будинок сватів. Інша – щось подібне до бази.
Також проводилися обшуки за двома адресами у селі Кам’янка Глибоцького району. Одна адреса – склади для товарів. Інша – житло одного із партнерів по бізнесу зятя губернатора.
– Спеціалісти управління захисту економіки знайшли і вилучили стільки речових доказів і різних документів, що могли тільки сказати про вилучення: «Є над чим працювати!»
– 10 березня з Праги повернеться Максим Бурбак. Якщо до цього часу Фищука президент позбавить посади губернатора, то Максим Юрійович пропонуватиме на голову Чернівецької ОДА колишнього свого однокласника Юрія.
Пополудні, 6 березня до кабінету голови ОДА занесли аптечку з ліками.
Редакція газети «Час» бажає Олександру Фищуку міцного здоров’я і стійкості. Аби з гідністю прийняти удари долі та зберегти при цьому людську подобу.
peredplata
