УПЦ МП заявила про “незалежність і самостійність” від Москви. Що це значить

Собор Української православної церкви Московського патріархату в п’ятницю, 27 травня, ухвалив рішення про “самостійність і незалежність” УПЦ.

З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну УПЦ МП опинилась в складному становищі.

З одного боку, російські війська нищили і продовжують нищити українські православні храми, вбивати прихожан і священників, а Московський патріарх Кирило фактично благословив війну.

З іншого – УПЦ досі була тісно пов’язана з Москвою і не поривала зв’язки з материнською церквою, що викликало суспільне обурення в Україні. УПЦ є частиною Російської православної церкви.

Проте УПЦ МП неодноразово зверталось до Кирила з проханням вплинути на владу Росії та захистити українців. Але

Дати відповіді на ці питання мало зібрання УПЦ 27 травня в Києві.

Попередньо це планувалось як збори єпископів, духовенства, чернецтва і мирян для обговорення долі церкви під час війни. Але під час зібрання його проголосили собором і ухвалили низку рішень.

Що вирішив Собор?

Близько 20:00 п’ятниці УПЦ повідомила про рішення, які ухвалив собор. Основні з них:

  • УПЦ заявила, що засуджує війну як порушення Божої заповіді “Не вбивай!” і висловлює співчуття усім, хто постраждав у війні.
  • Собор звертається до влади України та влади Російської Федерації з проханням продовжувати переговорний процес та пошук сильного і розумного слова, яке б змогло зупинити кровопролиття.
  • УПЦ виражає незгоду з позицією Патріарха Московського і всієї Русі Кирила щодо війни в Україні.
  • На період воєнного стану, коли зв’язки між єпархіями та церковним керівним центром ускладнені або відсутні, собор вважає доцільним надати єпархіальним архієреям право самостійно ухвалювати рішення щодо тих чи інших питань єпархіального життя, що належать до компетенції Священного Синоду або Предстоятеля УПЦ.
  • Необхідним є і надалі розвивати місію за кордоном серед православних українців задля збереження ними своєї віри, культури, мови та православної ідентичності.
  • Собор ухвалив відповідні доповнення і зміни до статуту про управління Української Православної Церкви, що свідчать про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
 

Крім того, Собор УПЦ також ухвали заклик до свого фактичного опонента – Православної церкви України.

ПЦУ в 2019 році отримала томос на автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія. З того часу між УПЦ і ПЦУ відбуваються конфлікти, пов’язані із захопленням храмів в різних регіонах країни.

Сторони звинувачують в цьому одна одну.

Собор УПЦ МП закликав ПЦУ до відновлення діалогу. Але виставив наперед низку вимог, наприклад, припинити “силові захоплення храмів та примусові переводи” парафій Української православної церкви до ПЦУ.

Вона також “має усвідомити”, що її канонічний статус, як він зафіксований у “Статуті Православної Церкви України”, є “фактично неавтокефальним” і значно поступається свободам і можливостям у реалізації церковної діяльності, які передбачені статутом про управління УПЦ.

ПЦУ є повністю автокефальною церквою, яку визнають чотири з 14 помісних церков. УПЦ МП є частиною Російської православної церкви.

УПЦ МП розірвало спілкування зі Вселенським патріархатом та всіма церквами, які визнали ПЦУ. А це Олександрійський патріархат, церкви Кіпру та Греції.

Незалежність чи ні?

Найголовніше рішення собору – внесення змін і доповнень до статуту про управління УПЦ. В тексті заяви вказано, що вони свідчать про “повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви”. Втім, які саме зміни прийняті, не оприлюднено.

Стверджувати, що УПЦ МП дійсно проголосила незалежність, тобто “автокефалію”, наразі не можна. Оскільки для цього треба зробити низку дій і, найголовніше, автокефалію мають визнати інші помісні православні церкви.

Перед собором було багато заяв єпископів УПЦ, що вони припинили поминати патріарха Кирила або зроблять інші кроки, які свідчитимуть, що УПЦ починає рух до автокефалії. Проте офіційних документів про ухвалення таких рішень поки що не оприлюднено.

Зараз УПЦ МП є частиною Російської православної церкви і самостійно проголосити автокефалію не має повноважень. За православною традицією, автокефалію проголошує Вселенський патріархат, хоча ця процедура неоднозначна.

 

Подібний “самостійний” статус УПЦ МП в межах РПЦ мала вже 30 років. Проте це не означало автокефалії.

Реакція Православної церкви України

Станом на 21:00 п’ятниці ПЦУ не відреагувала на рішення собору УПЦ. Хоча її речник архієпископ Православної церкви України Євстратій Зоря виклав свої роздуми щодо рішення собору на своїй сторінці в фейсбуці.

“Підсумки “Собору УПЦ” можна коротко оцінити словами Митрополита Епіфанія у доповіді на Архієрейському Соборі ПЦУ: “з великої хмари – малий дощ”, – написав він.

На його думку, вислови щодо російської агресії в постанові УПЦ максимально загальні. Крім того, Зоря звертає увагу, що УПЦ не засудила російського патріарха Кирила, а лише висловила незгоду з його позицією.

“Слова про “незалежність і самостійність” – винахід ще 1990 року для прикриття залежності та несамостійності. Є автокефалія, і автономія. Собор ні слова не сказав про автокефалію – навіть про теоретичне бажання її досягнення”, – наголошує архієпископ ПЦУ.

Він також звертає увагу, що УПЦ наперед виставила ПЦУ низку умов, щоб почати з нею діалог. Такий підхід Євстратій Зоря вважає неправильним.

https://www.bbc.com/ukrainian/features-61587932?at_custom3=BBC+News+Ukraine&at_custom1=%5Bpost+type%5D&at_custom4=AD192F54-DDEE-11EC-A454-1FE5923C408C&at_medium=custom7&at_campaign=64&at_custom2=facebook_page&fbclid=IwAR0IvR4epCEeWReJd7Mjo6AGYyh1NwG9YeBnvnBj1ULHraPcDgGfxTQ12tY

Залишити відповідь