Серед них – назви на честь відомих художників, письменників, архітекторів, інженерів, політичних діячів Буковини, загиблих героїв в українсько-російській війні, історичні назви. Деякі назви запропоновані мешканцями вулиць, інші – топонімічною комісією.

“Час позбутися комуністичних назв”

“Перейменування вулиць дуже потрібне, – переконана членкиня топонімічної комісії, дослідниця історії міста Марія Никирса. – Якщо ми хочемо стати українцями, маємо вшановувати тих людей, які боролися за Україну. Пора позбутися всіх тих комуністичних назв. Зараз ми повинні повернути історію нашого міста. У нас дуже багато постатей, гідних того, щоби на їхню честь назвали вулиці”.

Які вулиці планують перейменувати:

*Алтайська – на Якоба Путняну (науковець, перекладач, митрополит Молдавії);
*Ангарська – на Євзебія Ліпецького (художник, реставратор);
*Архангельська – на Мірчі Лютика (український румунськомовний письменник);
*Астраханська – на Катерини Білокур (художниця жанру наївного мистецтва);
*Багратіона – на Івана Ляхомського (захисник, який загинув на війні);
*Болотникова – на Олександра Толмача (захисник, який загинув на війні);
*Бородинська – на Марії Примаченко (художниця жанру наївного мистецтва);
*Кузьми Галкіна – на Євгена Козака (композитор, хоровий диригент);
*Героїв-панфіловців – на Олександра Баланецького (захисник, який загинув на війні);
*Герцена – на Володимира Великого (князь київський, хреститель Русі);
*Олега Кошового – на Ореста Криворучка (художник, графік);
*Антона Макаренка – на Миколи Куліша(письменник, режисер, драматург);
*Мусоргського – на Еріха Кольбенгаєра (інженер, громадський діяч початку ХХ ст.; створив альбом “Взори вишивок домашнього промислу на Буковині”;
*Нахімова – на Вірсти Темістокля (живописець, скульптор, архітектор);
*Новосибірська – на Володимира Паліброди (захисник, загинув на війні);
*Павлова – на Івана Снігура (етнограф, фольклорист, краєзнавець, різьбяр);
*Писарєва – на Дзвонарська (історична назва);
*Плеханова – на Грегора фон Реццорі (австрійський письменник, сценарист);
*Пожарського – на Дмитра Ясенка (капітан, захисник, загинув на війні);
*Маршала Рибалка – на княгині Ольги (княгиня київська, правителька Русі у 944-964 роках);
*Руднєва – на Андрія Шови (захисник, загинув на війні);

*Саратовська – на Квітки Цісик (американська співачка українського походження, виконавиця українських народних і популярних пісень);
*Толстого – на Дмитра Гнатюка (оперний співак, режисер, педагог);
*Тургенєва – на Олега Ленюка (захисник, загинув на війні);
*Чайкіної – на Леона Копельмана (графік і живописець із Чернівців);
*Череповецька – на Сергія Ватрича (захисник, загинув на війні);
*Кочубея – на Рози Ауслендер (німецько-австрійська поетеса єврейського походження, писала німецькою та англійською);
*29 Березня – на Європейського Союзу.

Раніше повідомлялося, що відтепер вулиця радянського космонавта Комарова в Чернівцях називатиметься ім’ям легендарного воїна Сергія Скальда, захисника “Азовсталі”.

Рішення ухвалили на сесії міськради за результатами е-петиції депутатки Яни Брус.

“Скальд гідний того, щоб назвати вулицю на його честь”

Поет та військовий із Чернівців Сергій Скальд, який обороняв завод “Азовсталь”, загинув наприкінці квітня 2022 року в бою з окупантами.

Йому було 43 роки. Після Революції гідності вирушив добровольцем у зону АТО. Був учасником боїв у Авдіївці, бійцем окремого полку “Азов”.

Сергій Скальд – автор збірки “Навиліт. Рими калібру 5,45” та “Інший” (2021).

Захисник виріс у Чернівцях, на бульварі Героїв Крут. Навчався у школі №22.

“У перші дні після 24-го лютого Сергій уже був у одній із найгарячіших тоді бойових точок – на Київщині”, – розповідає товариш Олександр Білоус.

“З перших днів Сергій намагався пробитися до оточеного Маріуполя, і врешті йому це вдалося, – розповідає Олександр. – Після цього ми ще тиждень були на зв’язку, потім він обірвався… Як і зникла надія на те, що Скальд живий…”