Те, що Ковальчук Василь зібрав священників і вірян з цілого Сторожинецького району, і не тільки, не допомогло! Громади все-одно проголосували за вихід із московського патріархату до Православної Церкви України!
Ми знаємо, що людей привозили навіть з Путильського району, з Усть-Путили і Підзахаричів! Вони, як вівці, бродили по Сторожинці, потім їх зібрали до Свято-Георгіївського храму. Там напевно давали настанови, як міцно стояти “за вєру, за царя і гаспадіна”. Потім їх накручених повели до нас.
Почалися збори громади з молитви. Після підрахунку лічильна комісія повідомила, що зареєстровано 825 членів релігійної громади. Усі вони одноголосно проголосували за зміну канонічної підлеглості, юридичної адреси та зміну керівного складу парафій! Голова зборів наголосила, що голосувати мають право тільки православні жителі Сторожинця!
Усі списки голосуючих членів громади скріплені підписами лічильної комісії та голови зборів. Пізніше можна буде з ними ознайомитися, щоб переконатися, що голосували виключно члени православної релігійної громади.
Коли громада закінчила збори, почалася панахида за воїнів, що віддали своє життя за Україну. Щоб перешкодити нашій молитві, здвиг народу, який привіз у Сторожинець Василь Ковальчук, привів до нас, але участі у зборах вони вирішили не брати. Вони почали щось співати московським ізводом, аби нас заглушити.
Я тоді ще раз узяв слово і звернувся до їх обманутих парафіян. Треба було бачити і чути ті намагання мене заглушити і перекричати. Але ми за них помолилися, їм побажали одужання від бацили русміра і повернення з московського розколу до канонічного статусу!
Під час мого слова 30-річний чоловік з довгим волоссям, з типовою зовнішністю жертви рашиської пропаганди і ознаками неадекватності, намагався добігти до мене, але його зупинила поліція. Потім він ходив навколо і щось там викрикував.
Розуміємо, що за них потрібно молитися.
Як лише ми почали співати гімн України, вони, налякані, дружно розвернули хоругви і вишикувалися у протилежному напрямку! А на словах “згинуть наші воріженьки як роса на сонці” вони поспіхом почвалали з площі! Тепер ми знаємо, що не лише святою водою, а і Славнем України можна боротися за святу правду і проти зла та нечисті!
PS. Слово після зборів, звернене до православної громади Сторожинця. Слово після панахиди, звернене до звезених Ковальчуком прихильників моспатріархату.
peredplata
