У Чернівецькому СІЗО (УВП №33) знову трагедія. В одній із камер 06.07.2018 року померла жінка, Рижова Ольга Анатолієвна, яка на протязі останніх двох тижнів скаржилась на погане самопочутя. При кожному обході вона просила надати їй медичну допомогу. Відомо, що в неї було хворе серце, але санітарна частина при Чернівецькому СІЗО, якою керує Тимчук Генадій Валерійович, не надала хворій жінці належної медичної допомоги.
Медичними працівниками Чернівецького СІЗО було виконано поверхневий огляд хворої, знята кардиограма. Але не було прийнято рішення про стаціонарне лікування у спеціалізованому медичному закладі. Натомність був виписаний рецепт на придбання медикаментів, які повина була купляти та якимось чином передати за грати своїй хворій матері її дочка. Коли вже нарешті була викликана швидка допомога, то було занадто запізно – Рижова Ольга померла у камері. Дочка померлої, знаючи про справжній стан здоров’я своєї матері наполягала, щоб її було направлено на стаціонарне лікування. Але їй було обіцяно тільки те, що хвору ретельно обслідують у понеділок. На жаль цього не станеться вже ніколи, бо у цю неділю буде поховання покійної. Не всі доживають до обіцяного понеділка. Особливо, коли справа стосується людей у неволі.
Нагадаємо, що зовсім недавно в’язні цієї установи здійснили акцію протесту, яка була жорстоко придушена за допомогою спецпідрозділів та за участі національної гвардії. Арештанти протестували проти того, що одному з них не надали належної медичної допомоги. По факту побиття в’язнів ведуться слідство та судові процеси.
Керівництво країни оголосило про проведення реформи пенітенціарної системи. Один із пріорітетів реформи – це безперечне забеспечення конституційних прав осіб, яких позбавли волі. У 49 статті Конституції України сказано, що громадянин України має право на “…охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно; існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. “
А в цивільному кодексі України у статті 284 це затверджено:”
1. Фізична особа має право на надання їй медичної допомоги.
2. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років і яка звернулася за наданням їй медичної допомоги, має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.”
В установах пенітенціарної системи забеспечення права людини на надання медичної допомоги повністю залежить від керівництва СІЗО чи установ виконання покарань. А якщо врахувати те, що медичні працівники є залежними від цього керівництва, то забеспечення права громадянина України на медичну допомогу стає ще більш примарним. Більш того, не надання належної медичної допомоги в установах пенітенціарної системи стають засобом маніпуляції, тортурою, способом незаконного заробітку і навіть способом вбивства.
Медицина за гратами обов’язково повинна бути незалежною структурою. На жаль поки в нашій країні не подолана коррупція, все це на даний час не можливо. У в’язнів , щоб виборювати виконання своїх конституційних прав залишаєтся тільки один засіб – це протест. А це значить, що керівництвом пеніцентеарної системи знову будуть застосовуватится тільки репресивні методи впливу на своїх підопічних. Скільки часу таке протистояння буде тривати невідомо. Також невідомо, скільки ще людей загинуть за гратами, або стануть інвалідами.
Керівництву пеніцентеарної системи та міністру юстиції України Павлу Петренко, треба нарешті не розповідати про реформи, а негайно і невідкладно їх реалізовувати.
Керівництво “Альянсу Української Єдності” висловлює співчуття родині померлої Рижової Ольги Анатолієвни.
peredplata
