Салагор проти Фищука

Микола Салагор: об‘єктивна оцінка роботи митниці має базуватися на показниках роботи за всіма без винятку напрямами діяльності

 

Вчора у деяких регіональних ЗМІ з‘явилась інформація про засідання «круглого столу» за участю керівництва краю та громадськості з питання, «як зменшити проблеми із розмитненням товарів», за наслідком якого «виявилося», що «Чернівецька митниця – в аутсайдерах всеукраїнського рейтингу».

Доводити щось комусь, а особливо тим, хто не читав Митний кодекс України й поняття не має як працює митниця, не будемо. Сьогодні чомусь з‘явилося багато фахівців у питаннях отримання томосу для української церкви та покращення роботи української митниці.

Про результати діяльності Чернівецької митниці ДФС звітуємо публічно щомісячно. Взаємодія та співпраця із бізнесом – саме той фактор, що безпосередньо впливає на ключові показники діяльності митного органу – наповнення Державного бюджету та боротьба з порушеннями митних правил. Наголошуємо, що у жодному із наведених напрямів митниця «не пасе задніх». Чернівецька митниця незмінно займає лідируючі позиції по митній системі щодо запроваджених справ про порушення митних правил (у тому числі ухилення від сплати належних митних платежів); перевиконання планових надходжень до бюджету складає понад 50 мільйонів щомісячно; стабільно забезпечує виконання ключових показників ефективності, які доводяться ДФС України.

 

Щодо рівня корупції на митниці, на превеликий жаль губернатора краю, не можемо допустити до роботи його зятя та сваху, бо за такої умови рівень корупції зростатиме у геометричній прогресії. Можемо припустити, що ті 22% опитаних буковинських підприємців (нагадаємо, що у дослідженні брали участь 25 підприємців Буковини, а у митниці здійснювали зовнішньоекономічні операції 979 суб‘єктів ЗЕД, з яких 699 – буковинські), які «відчули проблеми у роботі з митницею» – родинні фірми «ліщуків-фіщуків».

Скарги буковинських експортерів на збільшення часу митного оформлення небезпідставні. Основний товар експорту на Буковині – лісоматеріали (мабуть, це заслуга ОДА у питаннях розвитку промислового потенціалу краю). Експортні операції з деревиною мають високий ступінь ризику у системі аналізів ризиків, яка використовується митницею під час здійснення митних формальностей. Сьогодні при експорті лісопродукції митний огляд здійснюється у кожному четвертому випадку, що й впливає на час митного оформлення. Однак, результативність «прискіпливої» уваги митниці до таких оформлень достатньо висока – лише цьогоріч запроваджено 18 справ про ПМП на суму близько 29 мільйонів гривень, де предметами правопорушення були лісоматеріали (77% справ такої категорії по Україні). Ймовірно, що саме виявлені митницею правопорушники й стали основними інтерв‘юерами даного опитування.

Крім того, підприємці скаржаться на значний час очікування на митному кордоні. Наголошуємо, що митні формальності здійснюються виключно у строки, встановлені законом. А черги утворюються внаслідок суб‘єктивних причин, не пов‘язаних із неналагодженою роботою митниці чи «непрофесіоналізмом» (як зазначали учасники «круглого столу») митників. МАПП «Порубне – Сірет» – єдиний пункт пропуску на українсько-румунському кордоні у нашому регіоні, кількість транспортних засобів та громадян, що перетинають митний кордон, щороку зростає. Невідкриті досі «Дяківці» та «Красноїльськ» могли б суттєво вплинути на завантаженість пункту пропуску. При цьому вкрай необхідно створити комфортні умови перебування перед самим пунктом пропуску. Наразі ж маємо що маємо: ями на під‘їзних шляхах до пункту пропуску, відсутність забезпечення належного санітарного й протипожежного стану, освітлення та огородження зони обслуговування, місць стоянки транспортних засобів, готелів, закладів харчування, пунктів надання медичної допомоги, санітарно-гігієнічних споруд для подорожніх та працівників (туалети, сміттєзбірники).

Чи не цим мала б опікуватися місцева влада? – питання звучить риторично!

Вкотре нагадую керівництву краю відому сентенцію про пошук чорної кішки в темній кімнаті.

На жаль, у «світлих кімнатах» дехто не помічає навіть «великих чорних котів»! Давайте на економічну та соціальну ситуацію у краї глянемо очима підприємців крізь призму рейтингів привабливості регіону.

11 жовтня було оприлюднено дані дослідження Regional Doing Business – 2018, за яким Чернівецька область стала аутсайдером у рейтингу привабливості для інвесторів регіонів України. До слова, у ході дослідження було опитано 1317 представників українського бізнесу. Ще кілька «цікавих досягнень» губернатора: область стабільно залишається найгіршою за обсягом освоєння капітальних інвестицій, за вкладеними прямими інвестиціям Буковина теж на останньому місці. Крім того, Буковина єдина з мирних регіонів допустила скорочення оборотів роздрібної торгівлі, виявилася на передостанньому місці за розміром середньомісячної зарплати, третя з низу по динаміці сфери послуг, у четвірці відстаючих по динаміці промисловості, будівництва і сільського господарства. Останнє місце за обсягом експорту товарів і послуг. У рейтингу комфортності міст України старовинні Чернівці – український Париж – взагалі посіли останнє місце!

Як говорять у народі – доґаздувалися!

 

Начальник Чернівецької митниці ДФС,

Депутат Чернівецької обласної ради                                      Микола САЛАГОР

 

 

 

Новини Партнерів