2019 рік видався багатим на інформаційні приводи, як у загальноукраїнському, так і місцевому чернівецькому медійному просторі. Два тури президентських виборів, обрання нового парламенту і перезавантаження влади – звичайно, що ці події не полишали українців на шпальтах загальних і регіональних ЗМІ. Але була у Чернівцях і своя топ-тема, яка протягом усього року викликала жваві дискусії у місцевої спільноти і регулярно з’являлась у стрічках чернівецьких новинних медій.
Після Об’єднавчого Собору, що відбувся у Києві 15 грудня 2018 року, на Буковині активізувався рух на підтримку Православної церкви України (ПЦУ). Першою в Чернівецькій області перейти з Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до ПЦУ виявила бажання релігійна громада села Шишківці Кіцманського району. Власне, подальший процес переходу вірян у підпорядкування ПЦУ на Буковині відбувався не так спокійно. Новини про релігійні баталії неодноразово з’являлись у стрічках загальноукраїнських видань, адже на Чернівеччині цей процес був чи не найгарячішим у розрізі суспільних протистоянь:
«Перехід до ПЦУ: На Буковині священики побилися на зборах громади» («Українська правда»);
«Вибиті двері та сльозогінний газ: на Буковині стався православний конфлікт» («5 канал»);
Тема переходу церковних громад на Буковині протягом року була цікава для більшості онлайн-видань Чернівців. Новини про конфліктні ситуації, які супроводжували цей процес, регулярно з’являлись у стрічках місцевих ЗМІ. Особливістю можна вважати той факт, що при висвітленні цієї теми на деяких ресурсах для визначення УПЦ МП, журналісти використовували термін “Російська православна церква в Україні” (РПЦ), або “московська церква”. Зокрема, подібні згадування зустрічались у стрічках сайтів «БукНьюз», «Час», «Молодий буковинець», «0372.ua», «БукІнфо» та «АСС»:
“На Буковині уже 21 громада перейшла з Російської православної церкви до ПЦУ”;
“Цієї ночі у Михальчі знову “захищали” інтереси московської церкви гості з румуномовних сіл”;
Ще однією відмінною рисою у висвітленні релігійних подій на сайтах Чернівців була невелика кількість саме авторських матеріалів на цю тему. Зокрема, чернівецькі ЗМІ в якості джерел інформації часто використовували публікації своїх колег з регіональних видань, пресслужби нацполіції, місцевої влади чи духовенства.
Протистояння двох конфесій у регіоні щоразу набирало все нових обертів. Через небажання Московського патріархату втрачати сфери впливу і прихожан, перехід храмів до ПЦУ супроводжувався сутичками вірян, опечатуванням церков, перекриттям доріг і зареєстрованими кримінальними провадженнями («У селах Стара Жадова та Михальча прихожани ПЦУ та московської церкви влаштували бійку (ВІДЕО)» «БукІнфо», «Моляться посеред дороги: чергові провокації вірян на Буковині (ВІДЕО)» «0372.ua»).
Більшість таких конфліктних ситуацій виникла через небажання настоятелів храмів УПЦ МП підтримувати рішення більшості парафіян про перереєстрацію приходів. Через таку ситуацію на Буковині набуло відомості явище так званого «релігійного туризму». Коли для масовості на богослужіння на підтримку УПЦ МП привозили вірян із сусідніх населених пунктів. Через свою спортивну статуру і подекуди агресивність у народі такі гастролери отримали звання «релігійних тітушок» («Московські попи привезли до Заволоки чужинців, щоб таємно вивезти церковне майно місцевої громади ПЦУ, – джерело» «БукНьюз»).
Через конфлікт у селі у Товтри Заставнівського району представники УПЦ МП навіть подали до суду, щоб встановити, чи є правомірним реєстрація релігійної громади ПЦУ. Тоді прихожани УПЦ Московського патріархату організували хресну ходу до стін обласної держадміністрації і провели дводобове молитовне стояння під ОДА. Протягом року прихильники УПЦ МП час від часу пікетували і будівлі деяких райдержадміністрацій на Буковині, вимагаючи припинити перехід релігійних громад до Православної церкви України («На Буковині священики московської церкви заблокували у кабінеті голову Заставнівською РДА» «БукНьюз»).
Нерідко під удар обурених прихожан і представників духовенства УПЦ МП потрапляли місцеві журналісти. За поточний рік Інститут масової інформації зафіксував щонайменше шість фактів перешкоджання професійній роботі журналіста під час висвітлення зборів вірян у Чернівецькій області («На Буковині прихильники УПЦ МП перешкоджали журналістці вести відеозйомку»; «На Буковині священик УПЦ МП під час зйомки забрав у журналістки телефон»).
Процес переходу релігійних громад на своїй офіційній сторінці у Facebook висвітлюють і представники Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ МП. У власних сюжетах і дописах у соціальній мережі перехід громад називають «рейдерським захопленням» храмів і звинувачують місцевих журналістів у «розпалюванні ворожнечі».
Також у своїй чисельній групі у соціальній мережі представники УПЦ МП активно поширюють сюжети прихильних до Московського патріархату ЗМІ. В тому числі, для висвітлення ситуації про перехід релігійних громад, неодноразово долучались журналісти телеканалу Інтер і NewsOne, власники яких мають тісні зв’язки у політичній верхівці «Опозиційного блоку». Останній відомий своїми проросійськими поглядами і прихильністю до московської церкви.
На сьогоднішній день декілька парафій у Чернівецькій області, які прийняли рішення про перехід до Православної церкви України, досі не отримали нових установчих документів в ОДА. 25 листопада у Чернівцях представили нового очільника області. На новопризначеного керманича покладають великі сподівання представники обох конфесій. Адже питання юридичної реєстрації церков знаходиться у компетенції обласної влади. На чию користь вирішиться релігійний конфлікт на Буковині і як будуть реагувати місцеві медіа на такий суспільно-важливий процес для регіону – дізнаємось згодом. Але здається, що нудно не буде.
Альона Заіка, регіональна представниця Інституту масової інформації в Чернівецькій області
Написання цього блогу стало можливим завдяки підтримці американського народу, що була надана через проект USAID «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією Internews. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю ГО «Інститут масової інформації» та необов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та Internews.