В Україні з’являться безкоштовні курси з вивчення української мови

 2021-й  СТАНЕ РОКОМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. З’ЯВЛЯТЬСЯ СТРАТЕГІЯ ТА ПРОГРАМА ЇЇ РОЗВИТКУ – омбудсмен

– Якщо подивитися на те, як на ці зміни реагують критики – це можна назвати цілеспрямованою кампанією з дискредитації і закону, і державної політики. Чи обговорювалося на рівні Кабінету Міністрів – щоб виробити єдину тактику і стратегію протидії? Адже ви в одному інтерв’ю практично прямо сказали про те, що певні персони вкладають кошти в цю кампанію з сіяння паніки і перекручень розуміння закону.

– Відповідно до закону Уповноважений відповідає за захист державної мови, а також за захист громадян на отримання товарів та послуг державною мовою. Я не можу консультувати ті органи центральної влади, які відповідають за державну мовну політику і повинні самі продукувати її сенси. Зокрема Міністерства культури та інформаційної політики та парламент.

Хочу висловити слова підтримки уряду. Наприкінці 2020 року нам вдалося прийняти декілька постанов, зокрема усі нормативно-правові акти, які стосуються мовної політики, відтепер узгоджуватимуться з уповноваженим. Другою постановою затверджено план заходів зі впровадження мовної політики, на основі якої буде створена стратегія розвитку і опанування державної мови. Слідом за цим має з’явитися державна програма опанування і розвитку української мови. Тому я навмисне називаю 2021 рік роком української мови. Він повинен таким стати не номінально, а за суттю і за духом.

– У чому полягатимуть ці стратегія та опанування?

– Має бути створена мережа безкоштовних курсів з вивчення української мови для окремих категорій громадян України. 2021 року повинні з’явитися регіональні програми розвитку української мови.

Це головна проблема. Є частина таких програм, але вони або припинили своє існування через закінчення термінів, а ті, що працюють, діють на основі так званого закону Ківалова-Колісніченка, який визнано неконституційним. А зважаючи на те, що місцеві програми можуть бути затвердженими на основі державної програми, то можу припустити, що в Україні немає жодної такої регіональної програми. Принаймні, мені про це не відомо.

– Були очікування, що на розробку програми і курсів зокрема вже будуть виділені кошти, однак цього не сталося. Причиною стала економія у зв’язку з пандемією чи політичні речі?

– Уповноважений не відповідає ні за курси, ні за державну програму. Ми можемо сприяти і наполягати на якомога швидшому їх втіленню. За це відповідальне Міністерство культури. І відповідно до закону про мову вони ще рік тому мали розробити і програму, і безкоштовні курси. Також мали розробити законопроєкт про мови національних меншин і корінних народів. Натомість ні першого, ні другого, ні третього сьогодні немає. Я хочу вірити, що це з’явиться у 2021-му.

– Під час однієї з дискусій у ПЕН-клубі пролунала пропозиція зробити курси української мови переважно платними зі встановленням стипендій – за тим принципом, що те, що падає задарма, не цінується. Ви ж наполягаєте, що курси мають бути безкоштовними?

– Я вважаю, що курси повинні бути для різних категорій безкоштовними. Основне – усвідомити для яких груп населення ми їх проводимо. Передусім ми говоримо про ті категорії, які не були охоплені можливістю навчання української мови. Скажімо, старше покоління, яке закінчувало радянські університети, професійна діяльність яких не була пов’язана із застосуванням української мови у документообігу або в діловодстві. Або люди середнього віку, які закінчували російськомовні школи і, незважаючи на закон про вищу освіту, вчилися надалі також не українською. Звісно, мають бути курси для людей, які набули громадянства України.

Вочевидь, мають бути і курси для громадян інших країн українського походження, які не переривають свої зв’язки з Україною. Курси повинні бути і для державних службовців – які відповідають за реалізацію державної політики. Вважаю, що в бюджеті такі кошти знайти можна, тим паче якщо буде комбіноване фінансування за рахунок місцевих джерел і залучених коштів.

– Які курси української мови на сьогодні вже є?

– Вони діють на різних порталах, їх організовують люди, які взяли за основу досвід дистанційного навчання. Деякі курси видають сертифікати, які в майбутньому можуть бути використані як основа для отримання державного сертифіката.

Я ШУКАЮ ЗУСТРІЧІ З ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЕНЕЦІЙСЬКОЇ КОМІСІЇ, ВОНА ЗАПЛАНОВАНА

– У кампанії з протидії використовують рішення Венеційської комісії – буцімто вона закон про мову “завернула”. Поясніть їхні пропозиції та зауваження.

– Я ставлюся з повагою до зауважень, які лунали з боку Венеційської комісії. Частина з них доволі слушна. Треба розуміти, що вони мали рекомендаційний характер. Бо справді, перш, ніж вимагати від громадян України вільного володіння державною мовою, треба спершу створити необхідне поле. Чому ми маємо низький рівень володіння українською серед випускників Закарпаття, Буковини, моєї рідної Миколаївської області? У першу чергу через те, що ми за роки незалежності вимели велику кількість талановитих учителів української мови та літератури. Була зневага до вивчення національної культури, тому ми отримали такі невисокі результати. Такий великий відсоток дітей, які не могли скласти ЗНО з української мови говорить про те, що мова національних меншин у них превалювала. Тому разом з тим, щоб не втрачати зв’язок з громадянами України, які представляють національні меншини та корінні народи і мешкають у місцях компактного проживання, потрібно створити для них найкращі умови вивчення української мови.

Також я погоджуюся з тим, що у нас недостатньо приділяється уваги питанню лексикографії, словників, перекладів. Це все потребує роботи.

– Чи ведеться діалог із експертами “венеційки”?

– Я напевно один із перших українських політиків, який шукає зустрічі з представниками Венеційської комісії. Така зустріч запланована, через локдаун та різдвяні канікули ми не могли її провести у минулі місяці. Я за те, щоб познайомитися з членами Венеційської комісії і тісно співпрацювати з ними. Якщо будуть проблемні питання, ми завжди готові їх обговорити.

Ми абсолютно відкриті як для громадського сектору в Україні, так і для міжнародних установ. Для мене важливо співпрацювати як з ними, так і з депутатами Європарламенту, які займаються питаннями національних мов. Над цим ми працюємо вже пів року. Я як уповноважений маю зараз контакти з провідними європейськими мовними інституціями, які входять до Європейської федерації національних мовних інституцій. Зокрема вчора ми спілкувалися з British Council. Попереду зустріч з Alies Frances та іншими. Інтеграція до європейського простору, яка переважно асоціюється з геополітичними, культурними напрямками, я асоціюю ще й з мовним напрямком. Інтеграція України до Європейського Союзу неможлива без інтеграції до європейської мовної родини – на тих принципах, за якими живе кожна з країн, захищаючи свою державну мову.

– Ви є однозначним противником скасування ЗНО з української літератури. Це викликало жваву дискусію: з одного боку, скасування оцінювання з літератури може знеохотити до читання, з іншого – самі тести й програма викликали запитання.

– Я – український філолог і розумію, що без гарного знання української літератури неможливо опанувати українську мову. Позиція Українського центру оцінювання якості освіти дещо відмінна. Але водночас вони не запропонували модель, у який спосіб має бути реформоване зовнішнє незалежне оцінювання як таке. Я прекрасно знаю, як створювалося ЗНО, які були атаки на УЦОЯКО. І знаю точно, що ЗНО має бути вдосконалене.

– Коли лунають такі заяви про корекцію ЗНО, то виникає острах, що оцінювання в принципі нівелюють чи скасують. Адже замінника подолання корупції під час вступу до вишів наразі немає.

– По-перше, завжди були нарікання на якість тестових завдань. З року в рік траплялися одні й ті самі проблеми. Доволі часто складалося так, що відсікалася величезна кількість молоді з різних причин: хтось перехвилювався, хтось погано себе почував, хтось не доїхав через відсутність нормальних доріг. І треба розуміти третє: сьогодні йде боротьба не за заповнення університетів, а за збереження випускників українських шкіл. Тому що з тими темпами, з якими вимивається людський потенціал з України, може скластися така ситуація, що років за 10-15 не буде кому поповнювати пенсійний фонд. Тобто Україна може стати старіючою нацією.

Питання вимивання кадрів – це проблема недосконалості усіх систем. Освітніх, культурних, фінансових, економічних, геополітичних. ЗНО є невіддільним від цих проблем. Про те, що ЗНО має бути реформоване, сказав вже міністр освіти і науки Сергій Шкарлет. Зокрема крім тестів на знання повинні з’явитися тести на компетентності. Це означає, що випускник школи, який має базову, середню чи вищу освіту і через 10 років після випуску зі школи чи завершення університету вирішив змінити сферу діяльності, він вже не має базових шкільних знань для того, щоб скласти ЗНО. А тести на компетентності у світі є одним із шляхів збереження таких людей і надання їм можливостей для отримання другої освіти.

Ольга Скороход, Цензор. НЕТ

 

peredplata