Спецоперація, футбол і розконсервація консервів

Декілька днів поспіль у світі жваво обговорюється спецоперація СБУ, внаслідок якої врятовано життя російського журналіста Аркадія Бабченка. У самій Росії ця подія викликала справжній шок, а чимало проросійських політиків з різних країн та міжнародних організацій виступили з різкою критикою дій української спецслужби. Емоцій піднято стільки, що за ними нерідко губиться головне: життя журналіста збережено, а виконавець і замовник убивства опинилися в руках слідства. Серйозні аналітики вже дійшли із цього приводу до певних висновків.

З якою метою планувалося вбивство?

Аркадій Бабченко – один із тих журналістів, які найбільше докучали своєю гострою критикою президенту РФ Путіну. Кремлівська влада все сильніше тиснула на нього, тому журналіст вимушений був покинути Росію і переїхати до Чехії. Але російський вплив у цій країні досить великий, і оселитися на стало у Празі він не зміг. Відтак переїхав до Києва, де продовжив критикувати путінський режим. А чекісти такого не прощають, вони мають величезний досвід таємних розправ зі своїми противниками.

У сучасній Росії так до кінця й не розслідувані убивства журналістів Юрія Щекочіхіна, Анни Політковської та ще декількох безкомпромісних критиків путінського режиму. Фізично знищують в Росії і тих опозиційних політиків, яких вважають особливо небезпечними ворогами – наприклад, Бориса Нємцова. Продовжують путінці традиції своїх сталінських і хрущовських попередників. Досить згадати, як чекістські агенти знищили Петлюру, Коновальця, Ребета, Бандеру.

Та й нині вбивають своїх противників повсюди, куди дотягаються їхні криваві лапи. У Лондоні отруїли колишнього офіцера російських спецслужб Литвиненка, нещодавно намагалися знищити ще одного колишнього російського розвідника та його доньки на території Великої Британії. На жаль, і в Україні російська агентура залишила свій жахливий слід. Люди гинули, а українські спецслужби не могли їх захистити і не встигали зібрати достатньо доказів, щоб покарати терористів. За це їх справедливо критикували, і ця критика дала позитивний результат. У випадку Бабченка зуміли не лише врятувати людину, але і отримали багато інформації, яка допоможе попереджувати подібні злочини.

Убивством Бабченка сучасні чекісти намагалися не лише нейтралізувати небезпечного противника свого режиму, але і показати світові, що столиця України є вкрай небезпечним містом, до якого їхати не слід. Саме убивство планували на 26 травня, коли у Києві мав відбутися фінал Ліги чемпіонів, на який збиралися приїхати тисячі й тисячі футбольних уболівальників з різних країн. Резонанс цей злочин мав би величезний. Але його організатори прорахувалися: українські спецслужби несподівано переграли своїх противників. А це означає, що помітно зріс професіоналізм українських фахівців, а їхні лави поступово очищаються від російської агентури. Противник отримав серйозний удар і намагається нині викручуватися, як може.

Луб’янка прагне взяти реванш за свій програш

Визнати власну поразку чекісти у принципі не можуть, їм необхідно хоча би методами інформаційної війни відволікти увагу світової громадськості від своєї злочинної діяльності. Для цього обрано досить ефективну тактику: Москва звинувачує Київ в імітації спеціальної операції й вимагає негайних незаперечних доказів участі російських спецслужб у підготовці убивства журналіста. А українська сторона не спішить надати такі докази, адже час працює на неї.

Йдеться про те, що 14-16 червня 2018 р. в Росії проходитиме фінал чемпіонату світу з футболу. Проти його проведення на території країни-агресора було чимало виступів у різних країнах світу, але російські нафтодолари, у великій кількості вкладені в підкуп відповідних структур, свою справу зробили. Уболівальники масово збираються їхати на цей фінал. Проте зірвати його може лише незаперечна інформація про роль російських спецслужб у підготовці вбивства журналіста. Намагалися зірвати фінал Ліги чемпіонів у Києві, а можуть отримати зрив у себе вдома фіналу чемпіонату світу. Цього на Луб’янці бояться більше всього. Тому і вимагають від української сторони негайного оприлюднення всієї інформації, щоб до початку футбольних подій ажіотаж навколо неї вже трохи стих. Здається, українським фахівцям витримки вистачить, аби останній удар нанести вчасно і з достатньою силою.

Мобілізація проросійських сил

Істерична реакція російських ЗМІ супроводжувалася антиукраїнськими випадами з боку цілого ряду зарубіжних журналістів. Вимагали “неспростовних доказів ролі російських спецслужб в підготовці убивства Бабченка” і деякі західні політики. Всі ці виступи розігрувалися за єдиним сценарієм й їхні ініціатори наводили одні й ті ж “аргументи”. Головний з них – можна було попередити злочин іншими методами, а імітація убивства журналіста – це метод негідний, що підриває довіру до спецслужб. Цікаво: в якій країні світу спецслужби користуються повною довірою співгромадян? Специфіка роботи секретних служб така, що вони зорієнтовані на дезінформацію противника, а якщо будуть діяти “високоморальними методами”, то їхня поразка неминуча.

Щодо імітації убивств журналістів, негайно було наведені конкретні приклади. Наприклад, на самому початку 80-х рр. румунський диктатор Ніколає Чаушеску наказав знищити румунського опозиційного журналіста, який емігрував до Франції. А французькі спецслужби отримали інформацію про це від самого кілера, і впродовж декількох місяців симулювали такий злочин. Його псевдо-виконавця встиг з’їздити до Бухаресту, отримати державну нагороду з рук диктатора, і повернутися до Франції. Там він і залишився разом з родиною, коли французькі спецслужби оприлюднили деталі спецоперації і продемонстрували публіці “вбитого” журналіста. І цей випадок – не єдиний.

Українські спецслужби не лише врятували життя Бабченка, вони ще й отримали інформацію про підготовку інших політичних убивств в Україні. Тому мають змогу захистити і цих людей, яких путінський режим прирік на знищення. Крім цього, ряд глибоко замаскованих російських агентів виявив себе на емоційній хвилі, піднятій внаслідок спецоперації українських секретних служб. Судячи по всьому, цими людьми зацікавилися не лише українські правоохоронці. Почалося відстеження коштів, які ті тримають на своїх рахунках у західних банках. А небезпеку корупції розуміють у всіх нормальних державах, і намагаються з нею боротися.

Наслідки недавніх подій у Києві будуть відчуватися ще довго. Операцію не доведено до логічного кінця: лише об’єктивний суд може поставити крапку у ній. Оцінок спецоперації існує багато, нерідко аналітики засуджують українських політиків, які намагалися на успіхові співробітників спецслужб зробити власний піар. На жаль, так буває завжди – плодами будь-якої перемоги намагаються першими скористатися ті, хто до неї не докладав зусиль. А суспільство отримало тему для обговорення, яку буде обсмоктувати з усіх боків. Доки не набридне. А це станеться невдовзі – люди не можуть постійно тримати у полі своєї уваги щось одне. Подій у світі відбувається багато, і кожна нова потихеньку витискає своїх попередників. Переконаємося у цьому досить швидко.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.