Чому ми не хочемо боротися? Чому нас влаштовує смачна, звикла і всіма улюблена страва – хабарництво. Яка подається на столи кожного українця, вже такою буденною і водночас аморальною. Беззаконня уразило і знерухомило нас як ланку, як окрему одиницю, як врешті-решт людину. Нікого не дивує ані продажність системи, ані беззаконня, а навпаки, з новою силою заманює у замкнене коло фальсифікації. Взаємовідносини давно втратили вагомий аспект людяності, на противагу чому порочність бік о бік крокує з нами по житті.
З чого все почалось? Як не дивно, проте ще з давніх часів, коли цівілзація буду далека для тогочасного жителя проблема продажності мала своє місце. На сторінках Біблії знаходимо послання: “Дарів не приймай, тому що лани сліпими роблять зрячим і перетворюють справу правих”(Вих23:8). Виходячи з цих слів можна припустити, що солодка отрута людства –хабарництво не тільки тисячоліттями смакувала суспільству, а досягла неспроможних вершин, стала улюбленою та незамінною, витіснивши чесність.
Корупція впевненно і глибоко осіла в нашому сьогоденні. Одним із яскравих прикладів цього явища є спроба віднайти ту саму рушійну силу, яка щоденно, щогодинно запускає корупційний механізм. Хто винен? Той що підносить “дари” чи той хто без тіні сумління їх приймає? В тенетах подібного “гріха” можна легко заплутатись, проте так і не хапанути за комір злочинця. Проблема заключаєтся в тому, шо ми,люди, надиво спокійно сприймаємо беззаконня, мало того, самі ж “підкидуємо дровець у палаючу хатину”, а нас між іншим, в ній ще жити, зрештою нашим нащадкам. Якщо тепер хочеться вийти від свавілля, то що ж буде далі? Чи далі вже вийти буде нічим, бо й голос відберуть. А все поступово проте впевненно до цього йде.
В чому причина? Погані закони чи зрештою погані люди? Чи може одна сторона копійчини зовсім не виключає іншу, а навпаки, багатогранно доповнює, створюючи взаємовигідний союз. Чи можливо нас абсолютно задовільняє стан подібних речей, тому більше окрім скарг на корупцію ми не те що не здатні, ми навіть НЕ зацікавлені у знешкодженні даної вади. Якщо нами керують і відповідно володіють хрумкі, зелені папірці, спрага до збагачення, то хіба ми можемо розраховувати на такі якості як любов, взаємопідтримки, милосердя від собі подібних?
В цій статті ви не знайдете рішення хабарництва, не відшукаєте винних адже людина не вправі судити інших. Будьте чесними з собою, можна ввести в оману будь-кого проте оголена душа завжди бачить глибше, а відповідно і болить. Не дайте зачерствіти серцю, адже воно нажаль лише єдине, яке не спотворене людським гріхом. І ще, ледь не забула, завтра обов\’язково поснідайте.
Любов Турецька
peredplata
