Поки українську владу лякали санкціями Заходу, вона ввела санкції проти народу, який наважується мати свою позицію.
Влада знайшла вихід, як справитися з акціями протесту в Україні.
У четвер голосуванням руками регіонали та комуністи, а також невстановлені позафракційні проголосували закони, що обмежують права громадян на мирні протести, а також поширення інформації в інтернеті.
Основні загрози несе Закон \”Про внесення змін до Закону України \”Про судоустрій і статус суддів\” та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян\”, запропонований Вадимом Колесніченком та Володимиром Олійником.
INSIDER узагальнив основні загрози від нового законопроекту.
1. Санкції проти Автомайдану
Перша ж стаття змін запроваджує санкції проти активістів, які займалися пікетуванням резиденцій владоможців.
По-перше, активістам тепер доведеться узгоджувати з ДАІ рух колони на, скажімо, \”Межигір\’я\”, чи іншу резиденцію.
По-друге, за участь в несанкціонованих \”автотурах\” можуть позбавити не лише прав, але й транспортного засобу.
Тобто, за рух у колоні передбачено таку ж сувору відповідальність, яка за керування транспортним засобом в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.
За непред’явлення документів для перевірки посвідчення водія, чим нерідко грішили автомайданівці, відтепер також передбачено оплатне вилучення автомобіля (до того був лише штраф від 340 до 850 грн.).
2. Мітинги без наметів і масок
Щоб зібратися на акції протесту, українцям тепер треба не просто виконати купу формальностей. Тепер громадянам буде заборонено одягати на мітинги маски, шоломи, які можуть завадити ідентифікації особи. Також заборонено мати при собі сльозогінний газ, піротехніку, легкозаймисті речовини, чим раніше грішили свободівці та ультрас.
До сьогодні відповідальність за порушення встановленого порядку організації або проведення мітингів, вуличних походів і демонстрацій обмежувалася штрафом від 170 до 340 грн.
Тепер можна заробити штраф від 1 700 до 3 400 грн. або адміністративний арешт на строк до десяти діб, за:
Порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій їх учасником, в тому числі біля органів державної влади, місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій, житла чи іншого володіння осіб.
Останній абзац нової редакції статті Адміністративного кодексу взагалі виглядає як репортаж з Майдану: \”Встановлення без дозволу органів внутрішніх справ для проведення зборів, мітингів, вуличних походів чи демонстрацій або під час їх проведення конструкцій, палаток чи інших малих архітектурних форм, предметів чи конструкцій, що використовуються як сцена, звукопідсилюючої апаратури\”.
Відповідальність – також адміністративний арешт на строк до п\’ятнадцяти діб.
3. Санкції за блокування органів влади і адмінспоруд
Очевидно, що опозицію тепер на підставі закону змусять звільнити КМДА та Будинок профспілок.
Якщо ж учасників акції протесту не виконають вимог, то їм загрожує до 5 років позбавлення волі:
Блокування будівель чи споруд, що забезпечують діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об\’єднань громадян, з метою перешкоджання нормальній роботі підприємств, установ, організацій караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Блокування доступу до житла, будівель, споруд чи іншого володіння осіб, підприємств, установ чи організацій тепер караються обмеженням волі на строк до п’яти років або позбавленням волі на строк від двох до шести років.
Санкції посилено вдвічі.
4. Покарання за дії проти правоохоронців і суддів
Як відомо, після розгону Майдану 30 листопада та 10 січня в соцмережах активно оприлюднювали інформацію про співробітників \”Беркуту\” та їхні родини.
Аналогічні речі поширювали про суддів, а також про суддів, які ухвалювали рішення про арешт активістів.
Стаття нового закону передбачає покарання штрафом або арештом на строк до шести місяців за подібні дії.
У прийнятих сьогодні змінах чітко видно, всупереч назві, що йдеться не про \”додаткові заходи захисту безпеки громадян\”, а заходи по заходи із захисту влади.
Так, Адміністративний кодекс доповнено нормою, яка передбачає відповідальність за невиконання законних вимог посадових осіб Служби безпеки України та створення перешкод для виконання покладених на них обов’язків – штраф від 850 до 1 700 грн., якщо повторно, то від 1 700 до 2 250 грн.
Крім того, посилено відповідальність за ухилення від виконання законних вимог прокурора та національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв\’язку та інформатизації, а також – за неповагу до суду.
При чому, ухвала про притягнення до відповідальності за неповагу до суду є остаточно та оскарженню не підлягає.
5. Заочне судочинство
Спостили також процес здійснення судочинства.
Відтепер належним підтвердженням отримання особою повістки про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення є не лише розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, але й відеозапис вручення особі повістки, або будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
\”В п’ятницю вручать повістку – в понеділок закриють на 15 діб. Жодних тепер \”надсилайте повістку поштою\”, – коментують цю норму юристи.
Крім того, ці зміни варто розглядати у тісній зв\’язці зі змінами до КПК.
Згідно з ними, кримінальне провадження може здійснюватися без присутності підозрюваного чи обвинувачуваного в суді чи органі досудового слідства згідно з загальними правилами КПК.
Рішення про здійснення заочного кримінального провадження приймає слідчий, прокурор або суд.
6. SIM-картка за паспортом
З моменту набуття силою закону продаж пакетів мобільного зв’язку буде відбуватися лише за умови укладення договору між оператором та абонентом та надання абонентом своїх персональних данних. Тобто ідентифікаційного коду та паспорта.
7. Екстремізм
А тепер найцікавіше!
Кримінальний кодекс доповнено статтею про екстремістську діяльність.
Примітка до цієї статті, яка пояснює, що слід розуміти під екстремістськими матеріалами, настільки детально, що у фейсбуці скоро залишиться лише \”ПАНДУ ГЕТЬ\”:
Отож, під екстремістськими матеріалами слід розуміти призначені для оприлюднення документи на паперових, електронних чи будь-яких інших носіях, що містять інформацію екстремістського характеру, тобто закликають, обґрунтовують чи виправдовують необхідність здійснення діяльності щодо планування, організації, підбурювання, підготовки або вчинення дій з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу, посягання на територіальну цілісність, недоторканість, суверенітет держави, насильницького захоплення або утримання влади чи владних повноважень, незаконного втручання в діяльність або перешкоджання законній діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших суб’єктів владних повноважень, виборчих комісій, громадських об’єднань, їх посадових чи службових осіб, закликають, обґрунтовують чи виправдовують необхідність розпалювання соціальної, расової, національної, етнічної, мовної чи релігійної ворожнечі та ненависті, здійснення масових заворушень, порушення громадського порядку, хуліганських дій та актів вандалізму з мотивів соціальної, расової, національної, етнічної, мовної чи релігійної ворожнечі та ненависті, порушення прав, свобод і законних інтересів осіб, в тому числі пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв людини і громадянина за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками, пропаганду виключності, переваги чи неповноцінності людини (соціальної групи) за ознакою її соціальної, расової, національної, етнічної, мовної, релігійної приналежності або ставлення до релігії.
8. Наклеп
Також в Кримінальний кодекс повернулась скасована у 2012 році стаття, яка передбачала відповідальність за наклеп.
В юридичній теорії і практиці це, мабуть, найсуперечливіше питання: де проходить межа між наклепом та оціночним судженням?
Саме тому від практики кримінального переслідування за наклеп відмовились.
Тепер, якщо хтось вирішить, що журналіст поширив не оціночне, власне судження (роздум), а умисно поширив завідомо недостовірні відомості, що ганьблять честь і гідність, то таку справу не розглядатимуть в порядку цивільного судочинства.
Міліція проведе досудове слідство і передасть справу в суд. Проблема в тому, що в українському суді виправдальних вироків практично не буває. Навіть тепер, із прийняттям нового КПК. Якщо суддя виправдає підсудного, значить це суттєвий брак в роботі слідства і прокурора.
9. Війна з агентами впливу
Українська влада давно мала зуб на так званих \”грантоїдів\”, і от знайшла на них управу.
Відповідно до внесених змін громадські організації, які отримують закордонні кошти, оголосять \”іноземними агентами\”.
Громадське об\’єднання вважатиметься \”іноземним агентом\”, якщо воно отримує для забезпечення своєї діяльності кошти або майно від іноземних держав, їх державних органів, неурядових організації інших держав, міжнародних неурядових організацій чи іноземних громадян, а також бере участь, в тому числі в інтересах іноземних джерел, в політичній діяльності на території України.
Гроші отримані цими організаціями з грантів будуть оподатковуватися, а самі організації повинні щомісяця подавати звіти \”до уповноваженого органу\” щодо персонального складу керівних органів, а також інформацію про обсяг коштів чи іншого майна, отриманих з іноземних джерел.
Про свою діяльність \”агенти\” муситимуть щокварталу повідомляти в ЗМІ, у тому числі в офіційній пресі, зокрема газетах \”Голос України\” чи \”Урядовий кур\’єр\”.
10. Зачистка інтернету
А тепер те, що може остаточно перетворити Україну на Білорусію:
Закон \”Про телекомунікації\” доповнено пунктом, який надає національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв\’язку та інформатизації повноваження приймати рішення щодо обмеження доступу абонентів операторів телекомунікацій до ресурсів мережі інтернет.
Маються на увазі ресурси, через які здійснюється розповсюдження інформації, поширення якої суперечить закону, чи через які здійснюється діяльність інформаційного агентства без передбаченого законом свідоцтва про державну реєстрацію.
Наголосимо, не суд, а комісія.
Звичайно, рішення щодо обмеження доступу абонентів до ресурсів інтернету може бути оскаржено в суді в порядку адміністративного судочинства.
Але адміністративні суди настільки перевантажені справами, що сторони по 2–3 роки чекають, поки апеляційні адміністративні суди розглянуть їх справи.
***
Серйозність намірів влади можна зрозуміти із перехідних та прикінцевих положень закону – він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Отож, можливо, з наступного понеділка ми всі будемо за ним жити.
А от через три місяці після опублікування можуть будуть закриті інтернет-видання, які не отримають свідоцтво про державну реєстрацію.
У тому, що це \”чистилище\” пройдуть не всі, сумніватись не доводиться.
Андрій Котягін, INSIDER
peredplata
