Розпочалися президентські перегони, цього разу – з рекордною кількістю учасників. Зареєстровано 44 кандидата, бюлетень з їхнім прізвищами буде довжиною понад метр. Як там знайти потрібне прізвище, і як – не пошкодивши – покласти такий величезний список у виборчу урну? Надірваний же бюлетень вважатиметься недійсним, а велика кількість недійсних дозволить визнати вибори такими, що не відбулися. Саме у цьому зацікавлені наші противники з-за “поребрика”. Вони все активніше намагаються впливати на результати волевиявлення українців, щоб привести у нас до влади вигідних для себе політиків.
Метод залякування
У вітчизняних ЗМІ постійно з’являються повідомлення про концентрацію російських військ на кордоні з Україною і робляться висновки, що Путін може нанести сильний удар всією міццю своєю армії. Доморощені експерти рахують, за скільки днів росіяни окупують українські території до Дніпра, і гадають, чи піде путінське військо далі на Захід. Розмови про широкомасштабну війну покликані посіяти в суспільстві страх і непевність, щоб створити сприятливу атмосферу для пропаганди тих кандидатів у президенти, які обіцяють у разі обрання негайно сісти за стіл переговорів з Путіним і швидко встановити мир. Залякані люди можуть повірити таким обіцянкам і не задумуватися над ціною подібного “миру”. А вона є гранично високою. У разі капітуляції під сумнів буде поставлено навіть саме існування української нації.
У Москві не дуже приховують, що планують зробити з переможеними. Та це можна побачити в Криму і на тимчасово окупованій території Донбасу. Всіх відкритих противників окупації будуть знищувати, або надовго відправляти у тюрми і табори. Підозрілих – виселяти у віддалені районі російської Півночі. А у “звільнені” квартири вселятимуть привезених росіян, щоб невдовзі повністю змінити на свою користь демографічну ситуацію в Україні. Лише дуже наївні люди можуть погодитися з такими умовами “миру”.
Тут треба підкреслити: навряд чи Росія до виборів нанесе удар своїми військами, сконцентрованими на кордоні з Україною. Їй значно дешевше обійдеться приведення до влади в нашій країні своїх прибічників. Є й інші чинники, що заважають широкомасштабним бойовим діям. У разі їх початку Західна Європа залишиться без російського газу – адже газова труба проходить територією України. У такому випадку європейці не обмежаться висловленням “глибокої стурбованості”, а вдадуться до застосування сили для захисту своїх інтересів.
Газ в Європу у значних обсягах Росія іншими маршрутами зможе постачати лише після завершення будівництва “Північного потоку-2”, а це станеться не раніше кінця 2020 року. До того ж їй ще треба збудувати газопровід через Туреччину, щоб забезпечити європейцям достатні обсяги газу.
Є ще один важливий чинник, що стримує російських агресорів. На території України діють атомні електростанції, які у разі бойових дій можуть зазнати катастрофи, значно страшнішої за Чорнобильську. А неподалік з російського боку кордону також розташовано декілька АЕС, долю яких у разі широкомасштабної війни передбачити неможливо. До того ж в зоні бойових дій опиняться хімічні заводи та трубопроводи, якими перекачують небезпечні хімічні речовини. У разі їх пошкоджень отруєні будуть великі території не лише в Україні, але і в Російській Федерації.
Тому можемо зробити висновок: наразі Путін блефує, намагаючись залякати українців і підірвати наш моральний дух. Проте необхідно бути готовими і до того, що словесні погрози реалізуються у конкретні дії. Успішні політики не воюють, вони мирним шляхом вирішують нагальні проблеми. А до війни вдаються ті, хто не бачить іншого виходу з глибокої кризи своєї бездарної політики. На жаль, Кремль сам себе загнав у подібну ситуацію, і сподіватися від нього можна навіть найгіршого. І все ж до українських виборів Росія намагатиметься переграти ситуацію за рахунок свого втручання у вибори, а не шляхом військового удару.
Руйнують Україну зсередини
Російська агентура Україні активізувалася. Її головне завдання – створювати хаос у різних сферах життя, щоб остаточно зруйнувати довіру населення до влади. Особливе невдоволення простих людей викликає повсюдна корупція, тому проросійські елементи докладають чималих зусиль, щоб дискредитувати всіх, хто намагається подолати корупцію. Для цього роздмухують суперечності між службами, покликаними боротися з корупцією, стикаючи їх лобами. Все роблять для того, щоб зірвати проведення реформ в країні. Один із методів – доводити до абсурду спроби реформування, щоб викликати у простих людей ненависть до справжніх реформаторів.
Будь-яку реформу можна порівняти з ремонтом у квартирі, де доводиться одночасно і ремонтувати, і жити. Легкими і приємними реформи не бувають, навпаки, з початком їх проведення життя людей помітно погіршується. Чимало українців ще пам’ятає, як у сусідній Польщі починалися реформи Бальцеровича. Маса поляків раптом залишилася без нормальних засобів до існування, щоденно польськими містами прокочувалися демонстрації з прокляттями на голови реформаторів. Але через деякий час життя почало покращуватися, причому досить швидко. І нині українці їздять заробляти нормальні гроші у Польщу, а не навпаки. Старе полякам вдалося зруйнувати, йому на зміну прийшло нове, яке працює з повною віддачею. Якщо у нас вдасться довести реформи до кінця, матимемо подібний результат.
Проте Москва зовсім не зацікавлена в успіху України. Тому вона надає значної підтримки тим кандидатам в президенти України, які хочуть зупинити реформи і почати відкат до часів Януковича. Цих кандидатів легко впізнати: вони обіцяють швидке вирішення всіх соціально-економічних проблем, але нічого не говорять про те, які механізми мають для такого вирішення. Наївні люди вірять, що новий президент зможе різко підняти зарплати і пенсії всьому населенню, знизити тарифи на газ та комунальні послуги, негайно завершити війну і влаштувати райське життя звичайним громадянам.
Довірливі люди навіть не підозрюють, що питання економіки, тарифів, зарплат і пенсій не входять до компетенції президента. Цим займаються уряд і Верховна Рада, яка призначає той самий уряд. Депутатів парламенту обиратимемо восени, тоді почуємо ще більше обіцянок різноманітних популістів. Вони говорять саме те, що прості люди хочуть почути, і таким чином заробляють голоси на виборах.
Рік виборів в Україні цього разу відрізняється особливою запеклістю. Деякі кандидати ведуть дуже агресивні кампанії, спрямовані на розкол суспільства. Змагаються не програми покращення життя простих українців, а штучно створені політтехнологами іміджі політиків, що мало спільного мають з дійсністю. Чимало кандидатів хочуть лише засвітитися на президентських виборах, щоб досягти успіху на парламентських. Інші покликані подібністю своїх імен і прізвищ до найбільш відомих політиків відволікти частину голосів від справді прохідних кандидатів. Але декілька серйозно борються за вищу державну посаду. І для пересічного виборця найважливішим є те, щоб розпізнати серед таких кандидатів справжніх патріотів України, і не віддати свій голос за прихованого (або навіть відкритого!) прибічника Кремля.
peredplata
