(Закінчення. Поч. у № 30-32)
Минає перший місяць після виборів народних депутатів. Президент Зеленський має абсолютну владу в Україні. Йому навіть не потрібно парламентської коаліції. Бо її він може і зробить з єдиної необільшовицької партії «Слуга народу». Якщо для коаліції потрібно не менше 226 депутатів, то СН має 254. Окрім «слуг народу» до Зеленського захочуть приліпитися й «пани народу», котрі пройшли до ВР як самовисуванці. За цих умов президент матиме у парламенті не тільки більшість, а й конституційну більшість, яка налічуватиме не менше 300 депутатів. Такого ще Україна не знала.
Хитрий і підлий Медведчук прагне скористатися цією ситуацією на вигоду собі і Путіну. Він уже кілька разів пропонував президенту Зеленському створити у парламенті конституційну більшість зі «Слуги народу» та «Опозиційної платформи – За життя». Якби така коаліція була створена, тоді б Медведчук поміняв Конституцію України під Путіна. І з нашої держави не залишилося б нічого. Поки що президент відмовчується. Він не каже «так» і не сказав категорично «ні».
Тим часом у Трускавці закінчили школу парламентаризму новобрані депутати – слуги народу. Чи навчилися вони чого-небудь? Не важливо. Бо не для цього їх туди звозили. Основне завдання було поставлено – це організація і згуртування депутатів, котрі досі не мали нічого спільного між собою. Різношерстна, різноосвічена, різнокультурна маса з 254 осіб через тиждень-два заповнить сесійну залу. Що їм там робити? На кого рівнятися? Слуги народу шукали свого Чечетова. Пам’ятаєте цього спочилого в Бозі регіонала, який у парламенті руками розмахував, як матрос сигнальними прапорцями. Це він показував, як мають всі голосувати. Через якийсь час цього Чечетова викинули з вікна багатоквартирного будинку і він розбився на смерть.
Але справа його живе. Чи переможе? Покаже ЧАС.
Наразі депутати СН притираються один до одного. З’явилися перші інформації про проблеми «притирання»: журналіст Дубінський уже говорить про створення групи «незгодних» з більшістю. А наш земляк, народний депутат Георгій Мазурашу вступив у публічну полеміку з Олександром Ткаченком, генеральним директором 1+1 медіа. Це – людина Коломойського. І його вже назвали кандидатом на посаду голови гуманітарного та інформаційного комітету ВРУ. З цим не погоджується Георгій Мазурашу. І виступає проти об’єднання комітетів. А разом з цим і проти Ткаченка. До речі, за часів правління Януковича у 2012-13 рр. Ткаченко потрапив у десятку найбільших ворогів преси. Поки що Георгія терплять.
Згодом всіх депутатів від «Слуги народу» «переконають» у тому, що потрібний повний і остаточний послух. І вони будуть слухатися. Хто не буде, той не буде депутатом.
Напевне, питання послуху й було основним у навчанні депутатів на водах Трускавецького університету.
Отож нові депутати, навчені і напоєні «Нафтусею», 29 серпня зберуться на першу сесію Верховної ради України ІХ скликання.
А нам залишилося проаналізувати ще вибори на Бессарабії.
Виборчий округ № 204
Особливості цього виборчого округу в тому, що на результат там чи не завжди впливав Василь Козак, голова Сокирянської районної ради. Він зумів пройти через всі політичні буревії і завжди залишатися на плаву. Незважаючи на партії, уряди, держави, Василь Козак був, є і хоче бути. Тільки одного разу, у 2014 році, після Революції гідності Максим Бурбак зумів трохи посунути цього вічного керівника і не дозволив йому стати народним депутатом. Але боротьба з Козаком була жорстокою. Тоді навіть на окремих виборчих дільницях стояли озброєні до зубів люди. Козак програв, але не здався. Всю каденцію свого депутатства Максим Бурбак присвятив боротьбі з Василем Козаком. І що це йому дало? Нічого. Козак виявився непереможним і непотопаючим. Він знову зумів вижити у бурхливому політичному морі. Більше того, навіть сина свого також благословив на стерню політичних баталій. Його син Володимир став 68-м у списку партії «Слуга народу». І зараз уже народний депутат України.
Василь Козак на початку виборчої кампанії був висунутий на мажоритарний округ від Аграрної партії України. Але до завершення виборів не добув кандидатом. Зійшов з дистанції. І не мовчав, а відразу заявив, що він підтримує партію «Слуга народу» та її висуванця на 204 округу Валерія Божика. Не знаю, наскільки це допомогло майбутньому депутатові, але він набрав найбільше голосів серед мажоритарників Буковини, які виграли вибори до верховної ради України. Напевне, Василь Козак сподівається, що партія «Слуга народу» і президент Володимир Зеленський йому не забудуть цього вчинку.
Вибори на в. о. № 204 з перших днів обіцяли бути гарячими та непередбачуваними. Народний депутат України попереднього скликання Максим Бурбак працював на округу, не покладаючи рук, упродовж цілої каденції. Він залучив сюди десятки мільйонів гривень, творив нові громади, які об’єднувалися у територіальні, будував школи і дитсадки, прокладав дороги та комунікації…
І що це йому дало? Всього 16 146 голосів, що становить 22,45 % від тих, хто прийшов на виборчі дільниці 21 липня 2019 року. Штаби Максима Бурбака залучали різні виборчі технології, агітатори збивали ноги до крові, ходили від хати до хати і агітували людей голосувати за свого кандидата, і в результаті –друге місце. Це велика поразка політика, який досі посідав чільне місце серед лідерів України. Адже Максим Бурбак був головою фракції НФ, як набрала найбільше голосів на виборах 2014 року. З ним рахувалися політики і влада України, президент і прем’єри європейських держав.
Програш Бурбака в черговий раз засвідчує, що в Україні сталися зміни. Люди категорично відмовляються від старих політиків та їхніх методів керування державою.
І ніякі технології не в змозі зупинити такий наступ.
На цьому округу стався великий скандал, вирішення якого немає досі. На початку виборчої кампанії, 2 липня, Максим Бурбак з трибуни ВРУ заявив, що його опонент на округу, висуванець партії «Слуга народу» Валерій Божик є громадянином Румунії і має подвійне громадянство, що не визнається Україною. Аби бути більш переконливим, він назвав прізвище ще одного кандидата, який має окрім українського ще й румунське громадянство. Це – Паланійчук Анатолій, який ішов на вибори самовисуванцем. В Україні та на Буковині і Бессарабії почався великий кіпіш.
– Невже громадяни Румунії будуть депутатами Верховної ради України? – з тривогою запитували виборці та політики.
Конкретної відповіді тоді ніхто не міг дати. Бурбак показав документи, які могли підтвердити, що дійсно ці два фігуранти можуть мати подвійне громадянство. Тим паче, що Паланійчук раніше «засвітився» у цих проблемах з румунськими паспортами. А ще розказують, що при в’їзді до Бухаресту довго висів бігборд, на якому чоловік, подібний до Паланійчука демонстрував румунський паспорт і закликав мешканців Буковини та Бессарабії лобіювати громадянство Румунії.
Щодо Валерія Божика, то була продемонстрована якась довідка, ніби він є жителем Сучави і там отримав паспорт.
«Слуга народу» і їхній депутат у боргу не залишилися. Вони відразу заявили, що Максим Юрійович має паспорти Словаччини, Великобританії та Румунії. Також продемонстрували якусь довідку, що нібито підтверджує сказане. Тоді редакція газети «Час» виступила з пропозицією до політичних дуелянтів: подайте заяви до Генерального консульства Румунії у Чернівцях з проханням дати відповідь, чи насправді Божик і Бурбак набули громадянство і чи подавали заяви для його набуття. За взірець можна взяти заяву депутата обласної ради Ольги Кобевко, яка отримала відповідь від уряду Румунії і публічно її оголосила, що вона не подавала заяви і не має румунського громадянства.
Наввипередки один перед одним два кандидати 6 липня подали заяви до румунського консульства. На жаль, донині, коли готується цей матеріал, вони ще не отримали відповіді. Чи може ще не оприлюднюють її. А все ж таки варто знати. Бо, як би там не було, а таки не хочеться, аби у нашому парламенті засідав румунський громадянин.
Ось за таких умов проходили вибори на округу № 204. Їх виграв Валерій Іванович Божик, адвокат, уроджений у селі Кадубівці Заставнівського району. На відмінну від інших, він громадський діяч і навіть балотувався депутатом до Чернівецької міської ради від партії «Громадянська позиція». Це було у 2010 році. Не зміг тоді стати міським депутатом. Тепер буде народним (якщо, звичайно, оприлюднить відповідь з Румунії, де буде повідомлено, що Божик не має паспорта громадянина цієї держави і не подавав заяву на набуття громадянства).
Про інших кандидатів говорити не доводиться. Тут вони виступали швидше статистами і фоновими фігурами. Бо набирали голосів дуже мало у районі статистичних похибок. Найбільше серед найменших набрав медвечуківський Микола Довгань – 4,31%.
Максим Бурбак не привітає новобраного депутата Божика. Але й не заперечив його перемогу у судах.
Таким чином четвертий депутат від «Слуги народу» обраний на четвертому виборчому округу. Партія Зеленського повністю і остаточно перемогла на Буковині і Бессарабії.
peredplata
