ВІЙНИ В УМОВАХ ПАНДЕМІЇ

Генеральний Секретар ООН Антоніу Гуттереш ще 23 березня 2020 року закликав до глобального припинення вогню і оголошення загального перемир’я на час пандемії коронавіруса. Деякі країни дослухалися до цих мудрих слів і оголосили перемир’я у зонах військових конфліктів. Але російське керівництво заклик фактично проігнорувало, хоча від цієї країни залежить встановлення миру у декількох регіонах планети. Адже саме Росія веде одночасно війни на Донбасі, в Сирії, у Лівії. До того ж Путіну навіть їх мало: останнім часом за московської підтримки провокуються расові й соціально-економічні конфлікти у США та країнах ЄС (Франція, Німеччина, Бельгія, Греція), і у Великій Британії. Провокатори намагаються перетворити їх на громадянські війни.
 
Російські поразки в Сирії та Лівії 
 
Росії вдалося накопичити величезні фінансові засоби у ті часи, коли нафта і газ різко зросли у ціні. Нині ці кошти вкладаються у ведення воєн і у розхитування соціального миру в державах, які Кремль вважає ворожими для себе. По-різному складається ситуація на декількох фронтах – у Сирії, наприклад, активні військові дії практично припинилися. Перед цим помітних успіхів добилися противники сирійського диктатора Башара Асада, якого підтримує Москва. Проте швидке розповсюдження коронавірусної інфекції стримало їхній наступ, і сторони взяли передишку, щоб подолати розповсюдження хвороби.
 
Натомість у Лівії урядові війська за підтримки Туреччини і Катару розгорнули успішний наступ на заколотників, на боці яких воюють і росіяни з “приватної армії Вагнера”. Війська заколотників очолює фельдмаршал Халіф Хафтар, який свого часу вчився у Москві й добре володіє російською мовою. Нині вони вимушені відступати, а їхні союзники – “вагнерівці”, судячи по інформації з місця боїв, розгромлені повністю. Урядові війська взяли багато полонених і захопили великі трофеї – бойові вертольоти, танки, бронемашини, установки залпового вогню, гармати тощо. Російські ЗМІ вимушені змінити тон, вміщуючи критичні матеріали про бунтівного фельдмаршала й називаючи його противників “військами законного уряду” – раніше законність уряду в Тріполі вони не визнавали.
 
Напередодні нових воєн?
 
Останнім часом увагу росіян прикули події в США та Західній Європі, де шириться рух проти поліцейського свавілля, яким намагаються скористатися ті, хто прагне зруйнувати існуючу на Заході соціально-економічну систему. Суворі карантинні заходи, введені у зв’язку з пандемією, загострили соціальні проблеми в багатьох країнах, що й призвело до вибуху, приводом до якого стали жорсткі дії поліції. Виправдані протести проти обмежень свободи проходили мирно, проте до них долучилися члени різних екстремістських організацій, а також звичайні мародери і погромники. Американські й західноєвропейські міста накрила хвиля насильства, безладу і хаосу. Її піднімають добре організовані групи, котрі діють за продуманим планом, користуються найсучаснішою технікою зв’язку, і застосовують нову тактику дій, ефективно протистояти якій поліція ще не вміє.
 
Такі групи раптом налітають на якійсь міський квартал, починають громити магазини, підпалювати автомобілі й поліцейські дільниці, руйнувати історичні пам’ятки й культові споруди. Роблять це дуже швидко і негайно переміщуються в інше місце ще до того, як для протидії їм прибудуть підрозділи поліції. Оглядачі виділяють серед таких груп так звану “Антифа” – організацію лівацького спрямування, яка вважає США “фашистською державою”, що має бути зруйнована. Світові ЗМІ наводять докази зв’язків цієї організації з Москвою.
 
Активність проявляє і неонацистське угруповання “База”, лідер якої Ринальдо Назаро має громадянство РФ і проживає разом з дружиною-росіянкою у розкішній квартирі в престижному районі Санкт-Петербургу. Неонацисти із цього угруповання заявляють, що їхня головна мета – це “расова війна у США”. Слід підкреслити, що у нинішніх погромах у великих американських містах також лунають заклики до “расової війни”. Подібні настрої підюджують у соціальних мережах так звані “тролі”, яких утримує Москва з метою провокування кривавих конфліктів у різних точках планети.
 
Так, на території африканської країни Гани діє організація “Усунення бар’єрів для визволення Африки”, яка пов’язана з іноземною військовою частиною № 74455, що відноситься до “інформаційних  військ Російської Федерації”. Діяльність організації розгортається у соціальних мережах Фейсбук, Твіттер, Інстаграм, де під вигаданими прізвищами неіснуючих осіб вміщуються матеріали, які роздмухують расові суперечності у США й провокують соціальні заворушення у цій країні.
 
Російські куратори є і у “Африканської народної соціалістичної партії США”, яка спеціалізується на “викриванні порушення прав темношкірого населення США”. Особливу увагу партія приділяє фактам поліцейської сваволі по відношенню до афроамериканців. Кожен такий факт лягає в основу масової кампанії, покликаної переконати темношкіре населення США у тому, що поліцейський апарат цієї держави знаходиться в руках білих расистів, і задача афроамериканців – зруйнувати його.
 
Ексцеси, що відбуваються в багатьох американських та західноєвропейських містах, зовсім не випадкові. Викликані вони не лише суворими обмеженнями свободи громадян в умовах карантину – ці обмеження стали каталізатором процесів, які визрівали в надрах суспільства давно. Соціальні низи готові були висловити різке незадоволення своїм становищем, і потрібна була лише політична сила, здатна організувати їх на масові виступи. Така сила вийшла на поверхню, і за нею проглядається сумнозвісна “рука Москви”. Крайньо ліві разом з крайньо правими громлять і трощать усе на своєму шляху, і ними рухає старий більшовицький заклик “експропріації експропріаторів”. Як більшовики сто років тому кинули у вир громадянської війни руїни царської імперії, так і нинішні “борці за права темношкірого населення США”, підїджувані Москвою, провокують громадянську війну на Американському континенті. А їхні “близнюки” в країнах ЄС – подібні війни й на Заході Європи. І все це відбувається в умовах поширення пандемії коронавірусу COVID – 19, що тільки підсилює небезпеку таких потрясінь для всього сучасного світу.
 
Ігор Буркут, політолог

peredplata