Дім музики з бездуховним наповненням

Минулими вихідними, 30 березня, у Чернівецькій філармонії відбувся благодійний концерт-реквієм «Світлій пам’яті «Небесної Сотні». До сороковин». Як повідомили організатори, кошти від цього концерту будуть перераховані сім’ям загиблих чернівчан. Вчинок, без сумніву, благородний. Та чи не запізно артисти спохопилися? Давайте згадаємо, де було і що робило керівництво філармонії усього два місяці тому.

Мало хто пам’ятає, як 22 січня прості українці не йшли святкувати День соборності в концертних залах під супровід музики, а виходили на вулиці та проливали ріки сліз за вбитими та покаліченими, їхали до Києва рятувати життя поранених та купували і везли на Майдан гори ліків. Тоді було не до свята. Та не тодішній чернівецькій владі. Буковинські регіонали на чолі з Папієвим і Галицем на крові влаштували концерт у Чернівецькій філармонії, керівництво якої й не думало відміняти виступ. Тоді громадськість спільно з представниками ЗМІ просила Георгія Галиця відмінити концерт, на що той відповів: «Це державне свято, це державний захід».

Із всього симфонічного оркестру, який того дня піднявся на сцену, лише один-єдиний музикант одягнув будівельну каску на знак скорботи за загиблими в Києві. Причому опісля за такий вчинок йому погрожували звільненням.

Зараз виконуючий обов’язки директора Чернівецької обласної філармонії Анатолій Візнюк пояснює, що 22 січня в Україні траур не оголошувався, тому концерту не відміняли. А вже після оголошення трауру Чернівецька філармонія жодних концертів не давала та навіть репетицій не проводила.
Своє справжнє обличчя керівництво філармонії показало 24 січня, під час концерту Академічного симфонічного оркестру. Другою частиною виступу був концерт для скрипки з оркестром Арама Хачатуряна (видатного вірменського композитора). Виконувати сольну партію диригент Тарас Курило запросив обдарованого студента училища мистецтв Костянтина Лукинюка.

Зважаючи на події в Україні, перед виходом на сцену хлопець попросив ведучу оголосити, що свій виступ він присвячує загиблому вірменину Сергію Нігояну.
— Директор філармонії із заступником Калініним категорично йому відмовили, мовляв, музикант мусить бути поза політикою і свою громадську позицію тримати при собі, — розповідає мати хлопця Ярослава Лукинюк.

Тоді скрипаль просто причепив на груди чорну стрічку, аби хоч так висловити співчуття. Та йому поставили умову: якщо він її не зніме – гратиме сам, без оркестру. Ба, більше – одна із організаторів концерту власноруч зірвала з грудей хлопця цей траурний символ.

Костянтин таки вийшов на сцену і достойно виступив нарівні з іменитими музикантами. Ніхто із присутніх тоді й не здогадався, що посеред виступу хлопця до зали увійшов його тато… Він приїхав прямі-сінько з київського Майдану, з найгарячіших точок, де тривали бої і гинули люди. Приїхав, як був – із торбою, в брудному одязі, аби послухати, як грає його син. І слухав зі сльозами на очах. Бо синові героя дирекція філармонії заборонила для таких героїв грати.
Анатолій Візнюк у своє виправдання каже, що Костянтину й так надали велику честь – зіграти із самим симфонічним оркестром.

— Я думаю, що для такого молодого хлопця – це велика честь, зіграти з таким колективом як симфонічний оркестр Чернівецької філармонії, — каже Анатолій Візнюк. – А щодо присвяти, то це був концерт класичної музики, зі своїм напрямком. І перед самим виходом на сцену починати ламати сценарій та влаштовувати якісь політичні розбірки – це просто бажання хлопця похизуватися.

Директор вважає, що раз хлопець такий патріот, то мав би їхати до Києва на Майдан і там висловлювати свою громадську позицію.
Пане Анатолію, а Ви були у Києві, коли там гинули люди? Ви підтримували тоді українців у їхній кровопролитній боротьбі за краще майбутнє? То чи маєте право нині присвячувати цілий концерт загиблим?..

— Філармонія завжди була аполітичною. З нашої сцени ніколи не лунали ніякі політичні гасла чи заклики. Ми не підтримуємо жодну політичну партію, — пояснює пан Візнюк.

А за яку політичну партію вмирали люди на київських вулицях? Невже вони ТОДІ були недостойними, аби їм присвятили виступ? І чому НИНІ дирекція філармонії раптом згадала про героїв? Можливо, вся справа в тих, хто при владі? Тоді чи справді філармонія незаангажована?
Принагідно варто сказати, що позицію дирекції підтримують не усі працівники філармонії. Зокрема, 1 березня в залі органної та камерної музики солістки Чернівецької обласної філармонії Світлана Бардаус та Олена Урсуляк присвятили свої виступи загиблим на Майдані, хоча сам концерт цих подій не стосувався.
На жаль, керівництво філармонії про загиблих згадує лише з дозволу владників.

Діонісія КЕРНИЧНА

peredplata