Уже за кілька місяців на Україну чекає історична подія — відкриття ринку земель. Громадяни зможуть вільно розпоряджатися власними ділянками й отримувати більше коштів для розвитку фермерства та агропідприємств. Водночас державні землі перейдуть у власність об’єднаних територіальних громад, а отже їх долю вирішуватимуть не примарні чиновники з Києва, а ті, кому дійсно небайдужий добробут місцевих просторів.
Натомість земельна реформа оповита безліччю міфів і питань, які радо підтримують противники. Чиновникам, які роками наживалися на корупційних схемах впровадження відкритого ринку і прозорих відносин у землевпорядкуванні зовсім невигідні. Тому у ЗМІ активно спекулювалася ця тема, через що в українців до земельної реформи сформувалося упереджене ставлення та безліч питань. Жителі Чернівецької області — не виключення. Станом на початок 2021 року у Чернівецькій області у приватній власності знаходиться понад 234 тис. гектарів земельних ділянок. Тому не дивно, що у місцевих жителів виникає безліч питань щодо змін, які несе з собою земельна реформа. Ми зібрали п’ять найрозповсюдженіших з них та отримали відповіді експертів із земельних відносин.
-
Чи скуплять іноземці всю землю у Чернівецькій області?
Роман Лещенко, міністр аграрної політики та продовольства України:
Міфом про страшних іноземців, які прийдуть в Україну і все заберуть, активно маніпулюють популісти. Утім, на етапі реалізації земельної реформи ми відкриваємо ринок землі виключно для громадян України з обмеженнями до 100 га земель в одні руки, без допуску іноземців. Такі обмеження діятимуть до липня 2024 року. Надалі можливість для іноземців купувати українську землю буде виноситися на всеукраїнський референдум.
Відсутність земельної реформи показала відсутність прогресу у встановленні порядку в земельних відносинах. За останній час Україна не дорахувалася 5 млн га держземель у балансі, в кожній процедурі землевпорядкування існують суттєві корупційні ризики.
Земельна реформа наближена до народу України, до простих людей, до лідерів ОТГ, до депутатського корпусу, до малого та середнього бізнесу. Ми робимо акцент саме на цих першоосновах. Наша модель земельного ринку є однією з найбільш консервативних у світі і вона дуже наближена до польської моделі земельної реформи, яку весь світ визнав однією з найуспішніших. Проведена реформа децентралізації, успішна дерегуляція та земельна реформа зробили економічний прорив для наших сусідів, які в 90-х роках мали набагато нижчі показники ВВП ніж Україна. І успіх наших сусідів був викликаний першою чергою вчасно проведеною реформою адміністративно-територіального устрою.
Отже, нам не іноземців треба боятися, а того, що відкладення реформи призводить до ще більших втрат для країни. Маніпуляції проти реформи були нічим іншим як намаганням чиновників та їх родичів і надалі користуватися моделлю функціонування мораторію, щоб розкрадати українські землі.
-
Куди наразі ідуть земельні податки?
Сергій Кубах, керівник напряму земельної реформи Програми USAID «АГРО»:
Плата за землю, так само як і орендна плата за оренду комунальних та державних земель на території громади надходить до місцевих рад.
-
Як працюватиме Фонду часткового гарантування кредитів у сільське господарство
Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань.
Фонд часткового гарантування кредитів у сільське господарство з’явиться в Україні у разі підписання закону №3205-2, який вже був прийнятий ВР у першому читанні. Фонд — це установа, яка буде зменшувати ризик фінансування чи отримання кредитів в основному для малого та середнього бізнесу. Ця кредитна установа впроваджує покриття ризику на рівні 50% і має так званий мультиплікатор, який дозволяє кожну гривню залучених ресурсів множити на 8. Звичайно, для функціонування цієї установи потрібне державне фінансування, принаймні на будівництво та пошук кадрів. Наскільки я знаю, в державному бюджеті кошти на таку установу виділені, отже залишається лише ухвалити подібний законопроєкт та виписати відповідні підзаконні акти.
-
Як отримати у власність пай, що надійшов у спадок?
Анатолій Мірошниченко, перший заступник Голови Держгеокадастру, д.ю.н.
Тут можуть бути різні випадки.
Якщо потрібно отримати свідоцтво про спадщину, необхідно звернутися до відповідного нотаріусу та місцевої ради, якщо там будуть посадові особи, які мають право видавати право на спадщину. Після отримання свідоцтва буде проведено державну реєстрацію речового права вже за спадкоємцем.
Інша ситуація, коли необхідно отримати у власність земельну ділянку, оформлену за старими правилами, тобто без кадастрового номера. У такому випадку необхідно спочатку здійснити державну реєстрацію цієї ділянки, добитися, щоб був присвоєний кадастровий номер. Це може бути зроблено шляхом створення відповідної технічної документації землеустрою, тому може бути необхідно звернутися до землевпорядної організації.
І, нарешті, найскладніша ситуація, коли у власність потрібно отримати пай, не виділений в натурі. У такому разі необхідно звернутися до місцевої ради з заявою про виділення земельної ділянки у власність і після того вже реєструвати це право. Тобто спочатку необхідно виділити це право на пай і тільки потім реалізовувати його шляхом виділення земельної ділянки в натурі.
-
Як відкриття ринку землі вплине на орендну плату, яку отримають власники земельних ділянок, паїв?
Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань.
Відкриття ринку землі — це фактично додаткова альтернатива використання своєї частки землі, відповідно буде збільшувати вартість землі, у тому числі й орендна.
Із запитаннями чи запитом на коментарі від експертів звертайтеся: zemelna.reforma@gmail.com
Дізнатися більше про земельну реформу можна на сайті: https://zemreforma.gov.ua/
Офіційна фейсбук сторінка про земельну реформу: https://www.facebook.com/zemreforma1
Розділ про земельну реформу на Урядовому порталі: https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/reformi/ekonomichne-zrostannya/zemelna-reforma
Дайджест про земельну реформу
peredplata
