Від перших випадків коронавірусу в Китаю лікар-інфекціоніст Ольга Кобевко забила тривогу. Вона десятиліттями вимагає уважного і поважного ставлення до інфекційного відділення обласної клінічної лікарні. Вважає, що лікарі-інфекціоністи – це воїни-захисники Вітчизни. Коли нема біди, то цих лікарів і не помічають, фінансують їх за залишковим принципом.
А коли біда!.. Тоді ці лікарі рятують націю. Як і армія – у часи миру її ніби й не треба. А як починається війна, то саме армія рятує державу.
Чиновники від охорони здоров’я, владці так і не дуже прислухалися до тривожних постів лікарки. Хоча на території Буковини вже втретє доводиться говорити про проблеми епідемічної безпеки.
У 2009 році ми взяли на себе удари «свинячого грипу».
У 2016 році розгорілася проблема кору.
А тепер – коронавірус…
І кожного разу влада та чиновники від охорони здоров’я переможно звітують про готовність області до інфекційних випробувань. У той же час інфекційне відділення руйнувалося на очах, як стара добра Австрія. До речі, побудоване воно ще за тих часів. І від років праці Михайла Булгакова не мало ще жодної капітальної перебудови. Обладнання, бокси, меблі, препарати пам’ятають ще часи цісаря Франца-Йосипа, короля Михая та диктатора Сталіна.
Тільки героїчна праця лікарів (а їх там всього 7) та медичного персоналу, їхній щоденний ризик втратити здоров’я, а то й життя зупиняли небезпечні хвороби і не давали розповзтися інфекціям.
Коли медики втихомирювали епідемії, чиновники рапортували про свої подвиги. Одержували нагороди, посади і т. д. А лікарям, у кращому випадку, давали грамоти.
Після цього відразу «забували» про проблеми інфекційного відділення. «Забували» про умови, обладнання, ліжка, бокси. До наступної інфекції.
Чиновники на прес-конференціях говорили, що у них все нормально, вони всі білі й пухнасті… А тим, хто не погоджувався з їхньою «пухнастою білизною», погрожували звільненням з роботи. Так і жила область від епідемії до епідемії.
Коли почалося у Китаї, то думали, що Чернівці обмине. Ніяк не втямила заступник начальника охорони здоров’я ОДА Марія Поліщук, що земля кругла, як цибуля і дуже близькі сьогодні вчорашні відстані. З Уханю до Чернівців всього якихось 9 годин перельоту. Коронавірус за якийсь світловий день можна було доставити з Піднебесної до рідної Вітчизни.
Коли практикуючі лікарі чиновникам від охорони здоров’я про це нагадували, то ті нервували і прагнули їм закрити роти. Час було упущено. А вже місяць-півтора тому вірус таки впритул добрався до Чернівців. Спалахнуло в Італії довкола Мілану. І, як з’ясувалося, саме там мешкає найбільше заробітчан з Чернівецької області.
Чи не весь там зараз заробітчанський Новоселицький район.
Щодня, кажуть, до Мілану та з Мілану до Чернівців відправляється 50 бусів. Щосереди і щоп’ятниці – по 150. Вони возять продукти, товари,людей і… коронавірус.
Коли журналісти питали Поліщук, чи відають у департаменті, хоч скільки людей мігрують у вогнище і з вогнища епідемії? Вона мовчала мов риба об лід. Напевне, не тільки не знала, а й знати не хотіла. Якось надто байдуже поводиться ця чиновниця в умовах, близьких до критичних. Хоч вона й пережила та пересиділа на посаді 4 президентів і 7-го губернатора. А третя епідемія умісті могла б її хоча б пробудити від байдужості.
Недавно на Буковину завітав заступник секретаря РНБО України Олексій Соловйов. Він з’ясовував ситуацію щодо готовності області до вирішення проблем, які можуть виникнути у зв’язку з коронавірусом. Потім відзначив, що на Буковині є прекрасні лікарі-інфекціоністи, котрі працюють у найжахливіших умовах інфекційного відділення.
Чомусь місцевих чиновників така оцінка столичного очільника не налаштувала на працю, аби хоч трохи привести до ладу приміщення, територію і т. д. Навпаки, вони далі б’ють у бубони, прославляючи себе і свою діяльність. А проблеми списують на брак грошей і часу.
Китай міг за 5 днів спорудити цілу лікарню на тисячу пацієнтів. А у Чернівцях за 100 років не можуть відремонтувати одне інфекційне відділення.
Зараз, коли проблема коронавірусу зависла над Чернівцями, ці нездалі чиновники ховаються в свої мушлі брехні та піару.
І якщо нам минеться все без епідеміологічних втрат, вони першими повилазять із тих мушлів і патякатимуть знову про свої героїчні вчинки. А відділення інфекційних хвороб на той час уже розвалиться як стара Австрія.
Петро Кобевко
peredplata
