Публікація газети “Радянська Буковина” про відкриття пам’ятника в парку на “братській могилі” радянських полководців 16 липня 1946 року.
Тієї, яка сьогодні виявилась міфом. І як же добре, що не довелося їх перезахоронювати.
Двома днями раніше, 14 липня 1946 року на Соборній площі урочисто відкрили монумент Перемоги.
Майже так само разом вони нас і залишають. Впевнений, що після невеликої реконструкції за якихось пару місяців вже і не згадаємо, що там стояло. Як і на Соборній. Як і з танком.
Як і не було ніколи. Бо чуже. Відірви – і не болить.
Якщо більше нічого не станеться, то реально історична “подія року” в Чернівцях.
Не думав, що доживу до цього дня.
Від редакції “Час” ніби у воду дивився, коли казав, що можуть бути такі несподівані і незрозумілі речі на пам’ятнику і під пам’ятником Боброва, що ми можемо жахнутися від побаченого.
І так сталося.
У Чернівцях у парку імені Шевченка з’ясувалося, що ніяких поховань там не було, там нема ніяких тіл, там ніхто нікого не ховав. Це був міф.
…Була цілковита брехня.
І так сталося.
У Чернівцях у парку імені Шевченка з’ясувалося, що ніяких поховань там не було, там нема ніяких тіл, там ніхто нікого не ховав. Це був міф.
…Була цілковита брехня.
peredplata
