19 березня 2018 р. у Варшаві відбувся антиукраїнський мітинг, де було спалено портрети українських героїв Степана Бандери і Юрія Шухевича. Можна було б на цю недружню акцію поляків не звертати увагу. Але спалення портретів відбулося у присутності депутата польського Сейму Роберта Вінніцкі. Відповідно, це вже була акція державного масштабу. Мітинг організований парламентською партією «Рух народний». На мітингу були присутні члени організацій «Національно-радикальний табір», «Всепольська молодь». Мітингарі вимагали від уряду Польщі «кардинальних змін своєї політики стосовно Києва».
Зрозуміло, що ця дія – на користь Кремля, коли він захопив Крим і веде війну на Сході України, бажає поновити російську імперію. Замість того, щоб добре вивчити і дослідити історію польсько-українських відносин від середини середньовіччя, дослідити антиукраїнську діяльність Пілсудського і інших «героїв» Польщі, у центрі столиці організовано спалення портретів українських героїв. Отож, є потреба більше знати українцям про своїх героїв, про їхню боротьбу за незалежність України.
Одним з найвидатніших військових діячів українського народу періоду боротьби проти шляхетської Польщі є козацький лицар, кальницький полковник Іван Богун – безмежної відваги воїн, талановитий полководець, блискучий майстер польових боїв і захисту українців.
Він був сином Федора — жителя містечка Бубнева (тепер село Бубнівська Слобідка, Золотоніський район). Рід Івана Богуна був козацького походження. Він був учасником визвольних (козацько-селянських) повстань 1637-38 років проти поляків, робив наїзди на прикордонні землі московського царату, брав участь у військових походах проти кримських татар та переймав їхні торгові обози до Московії. У 1648 році Богун став одним із сподвижників гетьмана Богдана Хмельницького і, згідно з «Реєстром Війська Запорізького 1649 року», значився серед козаків Чигиринського полку.
1650 року за організаторські здібності та військовий талант Івана Богуна призначили кальницьким полковником. Він був високоосвіченим, розумним та хоробим полководцем. Як справжній патріот, він душею і тілом переживав за долю України та боровся за неї. Без вагань відмовився від титулів та багатств, що пропонували йому поляки, та підтримав визвольну війну проти Польщі 1647–1654р.р., яку під проводом Б.Хмельницького розпочав український народ.
З початком визвольної війни полковник Іван Богун очолював Вінницький полк, який стояв на захисті західних кордонів. Їм довелося одними із перших зіштовхнутись з ворогом та зупиняти його. Незважаючи на чисельну перевагу поляків, полк Богуна відважно та навіть нахабно стримував навалу супротивника. Одного дня полковник разом із своїм малочисельним загоном пішов в атаку на шляхту. Коли козакам довелось відступати до річки Буг, польські війська пішли на переріз, вийшовши на кригу. Але козаки заздалегідь прорубали лід, прикрили «пастки» снігом. Значна частина польського війська каменем пішла під воду.
Далі були успішні для українців битви під Берестечком, під Батогом. Але поляки не заспокоїлись. Навесні 1653 року польський король Ян Казимир вдруге посягає на українські землі. Та цього разу він відправляє з військом Стефана, який спалює українські села, полишаючи після себе руїну. Але Іван Богун вміло заманив польське військо до Монастирища та вщент розгромив його.
Разом із своїм Вінницьким полком Іван Богун бере участь у історичних битвах, проявляє славетну мужність, силу духу та відвагу. Талант полководця, численні бойові перемоги та любов до Батьківщини зробили його легендою ще за життя. Вороги вояка боялись, а союзники поважали та шанували. Іван Богун понад усе любив Україну, тому у політичних суперечках відстоював її незалежність до останнього подиху. Богун засуджував поступки полякам у зменшенні реєстрових козаків, а у 1654 році не визнав рішення Переяславської Ради про зверхність Москви.
17 лютого 1664 року біля Новгорода-Сіверського, край села Комань від рук польських окупантів загинув прославлений козацький лицар Іван Богун.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 1992 року №490 «Про реформування військової освіти» на базі Київського суворовського військового училища утворено Київський військовий ліцей ім. Івана Богуна. У 2007 році Національний банк України випустив пам\’ятну монету на честь Івана Богуна.
У багатьох містах України є вулиці, названі на честь Івана Богуна
Пам’ятники герою споруджені у Вінниці, Жовтих Водах, Боярці, Чигирині, Новгород-Сіверському. Знято кінофільми: Гетьман (2015) режисера Валерія Ямбурського, Вогнем i мечем (1999) режисера Єжи Гофмана. Український письменник Павло Загребельний присвятив Івану Богуну історико-психологічний роман «Я Богдан». Ім\’я відважного героя отримували різні збройні формуванняи України.
Але є один вічний пам’ятник Івану Богуну – це висока гора над Десною, де пролилась священна кров Героя, яку народ назвав Івановою горою. Там, лежав камінь із написом “Тут спочиває полковник – наказний гетьман Іван БОГУН”. В період приходу з Росії “визволителів” цей камінь добрі люди заховали глибше, пересунули убік, щоб комуністи не поглумились над останками Героя. Зараз на могилі стоїть високий дубовий хрест і пам’ятний знак – Могила Івана Богуна,
Іван Богун був тим українським героєм, козаком-характерником, неспокійний дух якого живе і досі та пекучим вогнем вривається в душу воїнів, які борються за незалежність та волю України.
peredplata
